Вінілові платівки Björk

Бйорк — той рідкісний випадок, коли артистка з експериментальною музикою залишається популярною тридцять років поспіль. Її платівки збирають і любителі поп-музики, і люди, які загалом слухають сучасну академічну сцену, — і обидві сторони мають рацію.

Від Debut до Fossora

Після ісландського гурту The Sugarcubes вона переїхала до Лондона й випустила Debut (1993) — суміш танцювальної електроніки, джазу й поп-пісень. Post і Homogenic (1997) закріпили формулу: біти, струнні й голос, який тримає все на собі.

Vespertine (2001) — найтихіший її альбом, побудований на мікрозвуках і хорі; Medúlla зроблено майже повністю з голосів; Vulnicura (2015) — відверта платівка про розрив, записана зі струнним октетом. Останній студійний альбом Fossora вийшов у 2022 році.

Новий матеріал уже існує: у 2026-му в Національній галереї Ісландії відкрилася виставка echolalia, де вперше публічно зазвучали фрагменти майбутнього альбому. Дата релізу поки що плаває. У нашому каталозі Бйорк лежить у напрямку Alternative Pop, хоча половина її дискографії — це експериментальна електроніка, і Discogs підписує альбоми як IDM, art pop і trip hop одночасно.

Наш тираж Debut — це видання 2023 року, і в нотатках Discogs прямо зазначено дивну деталь: матричні номери на ньому ідентичні іншому релізу в базі, але це не японська версія того тиражу — тут немає ні друкованого аркуша з текстами, ні японського оби, хоча заводські дані на диску збігаються. На етикетках стоїть «Made in Germany» з кодом LC 00309, що вказує на завод Polydor. Співпродюсером альбому в кредитах значиться Неллі Гупер, який тоді ж працював із Massive Attack і Soul II Soul, — саме він приніс у запис клубні біти поряд із фортепіанними партіями самої Бйорк. А серед пісень на цьому нібито електронному дебютному альбомі 1993 року є одна композиція 1944 року — «Like Someone In Love» Джиммі Ван Гейзена і Джонні Берка, джазовий стандарт, який співали ще Френк Сінатра й Білл Еванс, тут переспіваний з електронною обробкою. Авторське право на запис поділене між двома компаніями одразу — власною Bapsi Ltd Бйорк і лейблом One Little Independent, — що для дебютного альбому підписантки-початківця було нетиповим ходом, який дав їй контроль над майстер-записом із самого початку кар’єри.

Що шукати на вінілі

Ранню трилогію. Debut, Post і Homogenic перевидають регулярно; у сучасних тиражах низькі частоти зібраніші, ніж в оригіналах 90-х.

Vespertine. Альбом із величезною кількістю тихих деталей — саме той випадок, коли якість тиску чутна одразу.

Бокси й спецвидання. Її альбоми виходили окремими наборами з реміксами й бі-сайдами; ці видання рідкісні й дорожчають швидше за звичайні.

Кольоровий вініл. Vulnicura, Utopia і Fossora виходили в кількох варіантах кольору, часто з великими буклетами й нестандартним оформленням.

Оформлення. У Бйорк конверт — частина роботи: обкладинки робили Нік Найт, Ендрю Томас Хуанґ і Джеймс Меррі, тому стан конверта тут важить не менше за стан диска.

З чого почати

Якщо це перше знайомство — Post. Найрізноманітніший її альбом: від танцювальних речей до великого оркестру.

Якщо хочете класику — Homogenic. Найцілісніша платівка, з якої зазвичай і починають розмову про неї.

Якщо любите тихе — Vespertine. Ідеальний вечірній альбом, зроблений із шурхоту, арфи й хору.