Вінілові платівки trentemøller

Наше видання «The Last Resort» — потрійна платівка до десятиріччя альбому, і в нотатках Discogs прямо сказано, що це не просто репрес, а «carefully restored original version»: ретельно відновлена версія оригіналу 2006 року, а не той самий вихідний мастер альбому, просто пущений повторно без жодних змін. Тобто покупець отримує не ідентичну копію дебютного альбому, а окрему реставраційну роботу над архівним матеріалом.

Від дуету Trigbag до сольного проєкту

Андерс Трентемьоллер — данський електронний музикант з Копенгагена, який дебютував ще 1997 року в дуеті з діджеєм T.O.M. під назвою Trigbag — за визначенням Last.fm, це був перший лайв-хаус-акт у Данії загалом, а не просто ще один електронний дует. Дует грав концерти по всьому світу вже в перші роки існування, а їхній сингл «Showtime» на танцполах крутили такі впливові діджеї, як Алекс Гоше, Лоран Гарньє та Етьєн де Кресі — усі троє на той момент визнані фігури французької електронної сцени. Trigbag розпався 2000 року, і лише після цього Трентемьоллер почав сольну кар’єру під власним прізвищем — «The Last Resort» 2006-го став його дебютним повноформатним альбомом уже як самостійного артиста, без дуету.

У кредитах Discogs Трентемьоллер вказаний одразу в чотирьох ролях на власному альбомі: автор, продюсер, виконавець і той, хто програмував партії — тобто це переважно сольна студійна робота, а не колективний продакшн із розподіленими ролями. Видавничі права поділені між самим артистом, Edition Babelfish і Freibank, а лейбл Poker Flat Recordings — берлінський дім електронної музики, під яким вийшов оригінальний альбом 2006 року. Виробництво тиражу позначене окремою компанією In My Room, відмінною від самого лейбла, що видав платівку на ринок, — ще одна ознака того, що права на виробництво й видавничі права на цьому релізі розділені між різними юридичними сторонами.

Що шукати на вінілі

Юбілейне потрійне видання «The Last Resort» записане на данському державному радіо DR, лакер різав Тілль Крайше на Calyx Mastering, мастерував Бо Кондрен, а пресувала платівку Schallplattenfabrik Pallas GmbH — причому в кредитах Discogs цей завод згаданий рівно тричі, що логічно для потрійного вінілу: кожен із трьох дисків міг друкуватися власною окремою виробничою партією. Реліз включає картку для завантаження цифрової версії альбому — стандартна на той час практика для великих вінілових видань. У каталозі є й пізніші сольні альбоми: «Dreamweaver» у прозорому вінілі, подвійні «Memoria», «Fixion», «Obverse», «Lost» і «Into The Great Wide Yonder» — кожен випущений окремим двопластинковим тиражем протягом наступних після дебюту років. Звукорежисером запису на «The Last Resort» у кредитах вказаний Оссіан Райнер, що працював у конкретному приміщенні студії DR під номером Studio 9 — деталь, яку Discogs фіксує аж до рівня конкретної кімнати запису.

З чого почати

Якщо хочете почути альбом, з якого почалася сольна кар’єра Трентемьоллера, у найповнішій, відновленій формі — «The Last Resort» саме про це. Належить до напрямку Techno. Якщо цікавить пізніший, повільніший і атмосферніший бік його творчості — беріть «Memoria» або «Lost». А якщо хочете зрозуміти суміжний жанровий контекст, ближчий до атмосферної, повільнішої електроніки, — загляньте до напрямку Downtempo/Ambient/Electronic: це не наш каталожний тег для Трентемьоллера, а сусіднє жанрове поле, куди частина його пізніх записів частково заходить.