Вінілові платівки Three Days Grace

Three Days Grace зібралися в маленькому онтарійському Норвуді ще 1997 року, а перший альбом випустили аж у 2003-му. Це канадський гурт із рівно тим набором ознак, який MusicBrainz і фіксує тегами: alternative rock, hard rock, post-grunge і alternative metal. Дві платівки, що є в нашому каталозі, стоять на різних боках головного розлому в їхній історії — обидві записані з Адамом Гонтьє, який пішов із гурту на початку 2013 року.

Як змінювався звук

One-X 2006 року — це той альбом, за яким гурт упізнають досі. Дванадцять треків, майже всі в межах трьох з половиною хвилин: «Pain» 3:23, «Animal I Have Become» 3:51, «Never Too Late» 3:29. Форма жорстко радійна, приспів приходить рано, довгих програшів немає взагалі. Найдовша річ на платівці, заголовна «One X», іде 4:46 і стоїть останньою — єдине місце, де гурт дозволяє собі затихнути.

Transit Of Venus 2012 року — інша конструкція. Тринадцять позицій замість дванадцяти, сім на першій стороні й шість на другій, і в матеріалі помітно більше електроніки та повільних темпів: «Chalk Outline», «The High Road», «Misery Loves My Company». Discogs ставить цьому релізу стиль alternative rock без згадки hard rock, і це чесне спостереження — гітари тут відступили. Альбом виявився останнім із Гонтьє: наступного року його змінив Метт Волст, брат басиста.

Гітарист Баррі Сток, до речі, приєднався лише 2003-го, тобто через шість років після заснування, і One-X — уже його зріла робота у складі.

Що шукати на вінілі

Одразу про неприємне: наше видання One-X (Jive / Legacy 88985346021) — це 140 грамів, а не 180, попри те що виглядає воно як стандартне важке перевидання. У картці ваги немає, і додумувати її не варто. Прес зробили на GZ Media, у раннаутах стоїть 146125E1/A та 146125E2/A. Тираж 2016 року, європейський, ліцензія Sony.

Transit Of Venus у нас — свіжий тираж RCA з каталожним номером 19958411411, датований 2026 роком і виданий одразу на три ринки, США, Канаду та Європу. Альбом вийшов 2012 року, тобто вінілова версія доїхала до слухача з чотирнадцятирічним запізненням, і це типова історія для рок-релізів початку десятих: тоді їх друкували на CD, а вінілові тиражі роблять зараз, під нинішній попит. Discogs на цей реліз ще не має ні заводу, ні кредитів — картка молода, і подробиці про пресування там з’являться пізніше.

Цифри інтересу теж різні. One-X зібрано в колекціях Discogs 3757 разів, і ще майже півтори тисячі людей тримають його в списку бажаного — це високе співвідношення, яке зазвичай означає, що тираж розходиться швидше, ніж допечатується. У Transit Of Venus картина протилежна: 336 копій у колекціях і всього 39 у бажаннях, зате середня оцінка 4,81 — найвища з двох.

З чого почати

За першою платівкою логіка проста: якщо ви прийшли за «Animal I Have Become» і «Never Too Late», потрібен One-X, іншого способу отримати їх на вінілі в нас немає. Якщо ж вас цікавить пізній, темніший бік гурту й останній альбом зі старим вокалістом — беріть Transit Of Venus, до того ж це свіжий прес, а не перевидання десятирічної давності.

Обидві платівки лежать у розділі Post-Grunge. Якщо цікавить важча сусідня територія, куди гурт заходив приспівами й гітарним тоном, дивіться Alternative Metal.