Вінілові платівки Juliette Gréco

Жюльєт Греко — французька співачка й акторка, народжена 7 лютого 1927 року в Монпельє і померла 23 вересня 2020-го в Раматюєлі. За профілем Discogs, вона мала батька-корсиканця і матір, яка брала участь у Русі Опору; саму Греко теж затримали за зв’язок із Опором, але не депортували через юний вік. 1946 року вона переїхала до паризького Сен-Жермен-де-Пре й стала однією з символів богемного повоєнного покоління — вбиралася в чорне, носила довге чорне волосся розпущеним, а про її голос казали, що він «вміщує мільйони віршів». У нашому каталозі — «À La Philharmonie De Berlin», концертний альбом, який за оригінальним мастер-релізом Discogs датований 1966 роком; наше видання 2023 року — перевидання того самого запису.

За тим самим профілем Discogs, її мати після війни залишила Францію на службі у французькому флоті в Індокитаї, а виховували Жюльєт материні батьки — деталь, яка пояснює, чому саме Сен-Жермен-де-Пре, а не рідний південь Франції, став для неї другим домом.

Як змінювалося звучання Жюльєт Греко

Дебютний сингл «Si Tu T’Imagines / La Fourmi / Rue Des Blancs Manteaux» вийшов 1950 року, і обидві перші дві пісні звідти — «Si Tu T’imagines» і «La Fourmi» — за шістнадцять років повернулися до її репертуару вже на концерті в Берлінській філармонії, який ліг в основу нашого альбому. Discogs незмінно тримає всю дискографію Греко в жанрі Pop зі стилем Chanson упродовж десятиліть, від «Chante Françoise Sagan» (1956) до «St. Germain Des Prés» (1956, де до Pop додається ще й Jazz), і аж до посмертного збірника «Best-of Fnac» (2025) — рідкісний випадок співачки, чия жанрова мітка в каталозі практично не зрушила за понад сімдесят років кар’єри. Єдиний помітний виняток — «Bonjour Tristesse» (1978), яку Discogs заводить під подвійною міткою Pop і Stage & Screen зі стилями Chanson і Theme: це запис до кінофільму, тож каталогізатори окремо відзначили його зв’язок із кіно, а не просто черговий студійний альбом.

Що шукати на вінілі

Наше видання 2023 року — перевидання на лейблі Decca, каталожний номер 602445821983, випущене у Франції, з восьмисторінковим буклетом у комплекті. Записаний концерт проходив безпосередньо в залі Берлінської філармонії, диригував оркестром Анрі Паттерсон, а продюсером значиться Жерар Коте. У кредитах Discogs до цього релізу немає жодного заводу пресування чи інженера мастерингу — тільки права на фонограму й авторське право за Decca Records France. Тринадцять треків розподілені по двох сторонах: сім на боці A, шість на боці B, і серед них — версія «Les Feuilles Mortes», французького стандарту, знайомого світові як «Autumn Leaves», а також «Sous Le Ciel De Paris» — пісня, що стала одним із неофіційних музичних символів Парижа. У кредитах окремо названі акордеоніст Ноель Моралес, гітарист Жак Ліебрар і басист Марсель Дютріо — хоча диригент теж значиться в списку, повний склад оркестру Discogs не наводить, лише цих трьох іменних музикантів.

З чого почати

Тим, хто раніше не чув Жюльєт Греко, а прийшов через французький шансон загалом, логічно почати саме з «À La Philharmonie De Berlin» — це концертний зріз репертуару, що охоплює і найперші її хіти 1950-го, і пізніші пісні. Тим, хто прийшов через сусідство за напрямком, — у наш розділ Jazz, а тим, кому цікавіший саме поп-бік французького шансону, — у розділ Classic Pop, адже саме такий жанр Discogs незмінно присвоює всій дискографії співачки. Тим, хто хоче почути оригінали цих же пісень, варто повернутися до дебютного синглу 1950 року — саме звідти на альбом потрапили «Si Tu T’imagines» і «La Fourmi».