Вінілові платівки Édith Piaf
Французька співачка, голос Парижа і найвідоміша виконавиця шансону XX століття. Її «La Vie en rose» і «Non, je ne regrette rien» знає весь світ.
Ремастерована добірка найкращого — від «La Vie en rose» до «Milord»: компактний вступ до репертуару Піаф 1940–1960-х.
Концертний запис з «Олімпії» 29 грудня 1960 року, де Піаф уперше заспівала пісні Шарля Дюмона «Non, je ne regrette rien» і «Mon Dieu».
Під замовленняЗбірка головних пісень Піаф від 1940-х до початку 1960-х: «La Vie en rose», «Non, je ne regrette rien» та інша класика французького шансону.
Під замовленняЗбірка, названа на честь пісні 1960 року, що сім тижнів очолювала французький чарт, — поруч із нею інші хіти Піаф, як-от «Milord» і «Padam, padam».
Під замовленняСвіжа збірка хітів для знайомства з Піаф: від «La Vie en rose» і «Hymne à l'amour» до «Non, je ne regrette rien».
У насРемастерована добірка найкращого — від «La Vie en rose» до «Milord»: компактний вступ до репертуару Піаф 1940–1960-х.
У насАрхівний голос Піаф у нових аранжуваннях для симфонічного оркестру: знайомі «La Vie en rose» і «Hymne à l'amour» звучать по-новому, масштабно.
Під замовленняДобірка найвідоміших записів Піаф — «Padam, padam», «Milord», «Non, je ne regrette rien» — для тих, хто хоче все головне за раз.
Під замовлення«Найнеобхідніше» з Піаф: базова збірка пісень від повоєнних років до 1960-х із «La Vie en rose» та «Hymne à l'amour».
Під замовлення
Під замовленняРозлога ретроспектива серії Platinum Collection: від ранніх пісень до пізніх хітів на кшталт «Milord» і «Non, je ne regrette rien».
Під замовлення
Під замовленняЗбірка під знаком пісні Шарля Дюмона 1960 року, яка стала гімном пізньої Піаф, — плюс інші її класичні шансони.
Під замовленняКолекція, побудована навколо «La Vie en rose», — пісні, що зробила Піаф знаменитою за межами Франції, — із добіркою інших її хітів.
Під замовленняВізитна карткаКонцертний запис з «Олімпії» 29 грудня 1960 року, де Піаф уперше заспівала пісні Шарля Дюмона «Non, je ne regrette rien» і «Mon Dieu».
Під замовленняПлатівка 1959 року з окличною назвою — а що саме туди увійшло, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняПіаф співає англійською: альбом 1956 року з англомовними версіями її пісень, зокрема «La Vie en rose».
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Піаф не раз відкидала пісні Шарля Дюмона і 1960 року погодилася вислухати лише одну. Це була «Non, je ne regrette rien» — і вона сказала: «Саме на цю пісню я чекала».
Дані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
У кредитах нашого найбільш продаваного видання Едіт Піаф, «La Vie En Rose – Best Of», у Discogs немає жодного імені: ні продюсера, ні інженера ремастерингу, ні студії запису, ні заводу пресування. Лише штрихкод і формальна позначка авторського товариства GEMA BIEM, а в нотатках — один рядок: «Remastered 2023». Для співачки, чий голос став символом цілої країни, це доволі скупий слід технічної роботи над перевиданням.
Голос, що пережив десятиліття
Едіт Джованна Гассіон народилася 19 грудня 1915 року й померла 11 жовтня 1963-го — за визначенням Last.fm, вона стала культовою фігурою, яку в усьому світі визнають найвизначнішою французькою співачкою популярної пісні загалом. Її творчою спеціалізацією були саме балади, а серед пісень, що визначили кар’єру, — «La Vie en rose» 1946 року, «Hymne à l’amour» 1949-го, «La Foule» 1957-го, «Milord» 1959-го «Non, je ne regrette rien» 1960-го, а також «l\u2019Accordéoniste» 1955-го і «Padam… Padam…» 1951-го. Збірка «La Vie En Rose – Best Of» у нашому каталозі саме так і побудована — навколо цих визначальних хітів, ремастерованих у 2023 році, тобто вже через шістдесят років після смерті самої співачки, яка встигла записати ці пісні за життя.
Що шукати на вінілі
Порожні кредити на цьому тиражі — не помилка каталогізації, а типова ситуація для легасі-збірок на бюджетних правовласницьких лейблах: коли права давно перейшли до великих музичних холдингів, а не лишилися в оригінальної студії запису, технічна команда конкретного перевидання часто лишається взагалі невідомою широкому загалу. У асортименті є й «Musicorama – Live At The Olympia Paris (Mars 1958)» — концертний запис у тій самій легендарній залі Олімпія, на червоному вінілі, на швидкості 45 об/хв, випущений спільно з радіостанцією Europe 1; «Symphonique» з розширеними оркестровими аранжуваннями пісень; і «L’Essentiel» — окрема лімітована збірка найважливіших записів. Кожен із цих релізів документує різний період і формат кар’єри Піаф, а не одну й ту саму збірку під різними назвами. У каталозі є й другий тираж «La Vie En Rose – Best Of» — окреме лімітоване видання на платівці з фотодруком, теж ремастероване до того самого 2023 року, але випущене окремою виробничою партією від стандартного чорного вінілу.
За визначенням Last.fm, специфікою Піаф були саме балади, а її спів прямо відображав власне життя співачки — це формулювання самого джерела, а не наша інтерпретація. П’ять пісень, які Last.fm виділяє як визначальні для кар’єри — «La Vie en rose», «Non, je ne regrette rien», «Hymne à l’amour», «Milord» і «La Foule» — виходили протягом п’ятнадцяти років, з 1946-го по 1960-й, а разом з двома раннішими хітами, «l’Accordéoniste» і «Padam… Padam…», окреслюють майже двадцятирічний період її найактивнішої творчості.
З чого почати
Якщо хочете почути найвідоміші пісні співачки одразу, в одному місці, — «La Vie En Rose – Best Of» саме про це. Належить до напрямку Jazz. Якщо цікавить саме жива концертна енергія виступу — беріть «Musicorama», записаний просто в залі Олімпія в 1958-му. А якщо хочете зрозуміти ширший контекст французького шансону з оркестровими аранжуваннями, у якому працювала Піаф, — загляньте до суміжного напрямку Folk/Classic: це не наш каталожний тег для самої Піаф, а просто сусіднє жанрове поле поруч.
Чому на «La Vie En Rose – Best Of» немає жодного технічного кредиту? +
Тому що дані Discogs на цьому конкретному тиражі 2023 року обмежуються лише штрихкодом і позначкою авторського товариства — ні студія, ні інженер, ні завод окремо не вказані.
Коли жила Едіт Піаф? +
19 грудня 1915 року — 11 жовтня 1963 року, за офіційними даними Last.fm.
Де записаний «Musicorama»? +
У паризькій залі Олімпія в березні 1958 року, для радіостанції Europe 1 — це прямо вказано в самій назві релізу на Discogs.
Чи всі релізи Піаф у каталозі — це одна й та сама збірка під різними назвами? +
Ні: «La Vie En Rose», «Musicorama», «Symphonique» і «L’Essentiel» разом документують різні періоди й різні формати її кар’єри — студійні хіти, живий концерт та оркестрові аранжування.