Вінілові платівки Гайтана

Гайта-Лурдес Ессамі, відома як Гайтана, народилася 1979 року в Києві. Її батько родом із Браззавіля, і п’ять дитячих років вона прожила в Конго, після чого повернулася до Києва з матір’ю. Співати почала рано — 1991 року взяла третє місце на дитячому телеконкурсі «Фант-лото Надія». 2012 року представляла Україну на «Євробаченні» в Баку.

Слухачі Last.fm ставлять їй теги pop, soul, r’n’b і jazz одночасно, і це не плутанина в тегах, а точний портрет: естрадна форма тримається тут на соуловій подачі голосу. MusicBrainz додає до набору neo soul — мітку, яка в українській поп-музиці трапляється рідко.

Як змінювалося звучання

Кар’єра почалася з дитячого конкурсу, а розкрутка припала на 2000-ті, коли українська естрада ще жила великими телеформатами. Звідси й характер матеріалу: пісні написані під сцену й камеру, з приспівом, який має спрацювати з першого разу.

Під естрадною формою, втім, чути інше походження. Голос працює по-соуловому — з мелізмами, з опорою на низ, із фразуванням, ближчим до r’n’b, ніж до рівної подачі, звичної для української естради тих років. Джаз і фанк відповідають за ритм: там, де сусіди по сцені ставили пряму танцювальну долю, у Гайтани частіше синкопа.

Окрема лінія — мова. Збірка, яка вийшла на вінілі, називається The Best UA і зібрала саме україномовну частину репертуару: одинадцять пісень, від «Шаленій» і «Слідом за тобою» до «Квітки». Назва тут не прикраса, а спосіб відбору.

Що шукати на вінілі

У каталозі дві версії однієї платівки — The Best UA 2024 року, каталожний номер TTR006 на ТількиТак Records. Для Гайтани це перший вихід на вінілі взагалі: доти матеріал існував тільки на компакт-дисках і в цифрі.

Тиражі різні, і різниця більша, ніж здається з назви кольору. Ultra Clear — 199 примірників, пронумерованих від руки, 180 грам, восьмисторінковий буклет усередині. Друга версія на Discogs записана як Black Ice, а не просто чорна, і зроблена більшим накладом — 299 нумерованих копій; буклет той самий, але перші сто примірників лейбл підписав. У нашій картці цей колір спрощено до «Чорний», хоча лейбл заявляє інший відтінок.

Виходить перевернута логіка: рідкіснішим є прозорий тираж, а автограф є тільки в чорному, і то не в кожному примірнику. Обидві версії нумеровані вручну, тобто кожна копія має власний номер.

Восьмисторінковий буклет для однодискового видання — більше, ніж кладуть у стандартний альбом. Для компіляції це логічно: власної історії запису в неї немає, і поліграфія залишається єдиним, чим таке видання може бути цікавим у руках.

З чого почати

Якщо берете Гайтану вперше і хочете просто платівку — беріть Black Ice: наклад більший, буклет той самий, є шанс на автограф. Якщо збираєте українські лімітовані видання — прозорий тираж удвічі менший і з часом буде помітнішим у колекції. Якщо ж важливий сам факт першого вінілу артистки, підійде будь-який: за змістом преси однакові — одинадцять треків, п’ять на першій стороні й шість на другій.

У каталозі Гайтана стоїть у розділі Поп і соул всередині UA (Українське). Там же інші українські релізи, які виходили малими накладами, і другого пресу такі тиражі зазвичай не мають.