Вінілові платівки Бумбокс

«Бумбокс» зібрався 2004 року в Києві: вокаліст Андрій Хливнюк і гітарист Андрій «Муха» Самойло. За два десятиліття гурт став одним із тих небагатьох українських імен, які знають і на стадіоні, і на кухні під гітару. Від 2022 року Хливнюк служить у Збройних силах України.

Звучання, яке важко покласти в одну шухляду

Бумбокс ніколи не був просто рок-гуртом. В основі — фанковий грув і читка на межі з хіп-хопом, поверх них регі-ритміка й джазові духові. Останнє й дає той характерний «живий» звук, за який платівки гурту цінують на вінілі: така музика будується на груві та динаміці, а не на студійній стерильності.

У нашому каталозі гурт лежить у напрямку Поп і соул всередині розділу UA (Українське) — це наша навігація, і вона йде за фанковою основою. Слухачі на Last.fm мітять гурт так само: funk, reggae, hip-hop, funky-groove.

«Термінал Б» 2013 року на вінілі випустив український лейбл Moon Records, а в кредитах Discogs виробником зазначено Moon Vinyl S.r.o. — чеську виробничу структуру того ж лейбла; пресували наклад на GZ Digital Media, теж у Чехії. Матричні номери на обох сторонах (113471E1/A і 113471E2/A) вказують на єдиний тираж без повторних пресів. Найцікавіше ховається в самому трек-листі: сторона A — повністю українською («Коля», «Дурень», «Шукай», «На Ви», «Дитина»), а на стороні B чотири пісні з шести записані російською («Номєр Скрит», «Пєпєл», «Етім Лєтом», «Нє На Кого Пєнять»), і лише останні дві знову українською. Це не помилка каталогізації, а задокументований факт релізу: ранній Бумбокс справді писав альбом на межі двох мов. У кредитах до тиражу не вказано жодного інженера чи продюсера — лише лейбл і завод, типова картина для українського вінілу середини 2010-х, коли основна студійна робота фіксувалася на CD-виданні, а платівку друкували вже з готового майстера.

У міжнародній класифікації Discogs альбом позначений просто як Rock/Alternative Rock — без фанкового чи соул-акценту, який ми винесли в назву напрямку. Розбіжність пояснюється тим, що каталог Discogs групує за загальним звучанням запису, а наша навігація — за конкретним грувом і духовою секцією, які й формують упізнаваний стиль «Термінала Б». Тираж станом на зараз мають у колекціях 167 користувачів Discogs, а середня оцінка — 4,5 з 22 голосів: цифри скромні порівняно зі світовими релізами, але типові для українського вінілу з обмеженим накладом того періоду.

Для порівняння: серед усіх видань гурту в каталозі Discogs це не найпопулярніший тираж за кількістю власників, але один із небагатьох, задокументованих настільки детально — з матрицями обох сторін і кодом лейбла.

Що шукати на вінілі

Дискографія гурту велика — від «Меломанії» 2005 року й «Family Бізнес» до пізніших робіт, — але на платівках виходила вибірково. Найчастіше в продажу трапляються «Термінал Б» і «Середній Вік».

Тиражі українських видань невеликі, тож конкретні позиції з’являються й зникають хвилями. Якщо потрібного альбома немає в наявності, є сенс перевірити пізніше або подивитися решту української сцени.

З чого почати

Якщо знайомитеся з гуртом уперше — «Термінал Б»: це той Бумбокс, який більшість і має на увазі, з фанком, духовими й найвідомішими приспівами.

Якщо вже слухали й хочете інший бік — беріть пізніші записи, вони спокійніші й ближчі до пісенної форми, ніж до танцювальної.