Promises, спільний альбом Floating Points із Фароа Сандерсом і Лондонським симфонічним оркестром, номінували на Mercury Prize 2021. Він дійшов до 6-го місця в британському чарті й до 1-го в чарті вінілу.
джерело: en.m.wikipedia.orgВінілові платівки Floating Points
Floating Points — британський продюсер і композитор Сем Шеперд із Манчестера, доктор нейронаук. Поєднує джаз, клубну електроніку й академічну музику.
Одна безперервна сюїта з Pharoah Sanders і Лондонським симфонічним оркестром.

Дебют — повільна джазово-електронна сюїта з живим ансамблем; «Silhouettes (I, II & III)».

Нервовий модульний синт і клубні ритми; «LesAlpx», «Last Bloom».
НемаєМузика до балету, записана з оркестром San Francisco Ballet.
Повернення на танцпол — енергійний клубний альбом; «Key103», «Birth4000».
Одна безперервна сюїта з Pharoah Sanders і Лондонським симфонічним оркестром.
Під замовленняНервовий модульний синт і клубні ритми; «LesAlpx», «Last Bloom».
Під замовленняДебют — повільна джазово-електронна сюїта з живим ансамблем; «Silhouettes (I, II & III)».
Під замовленняСаундтрек до аніме-серіалу «Lazarus» Сінічіро Ватанабе (2025), автора «Cowboy Bebop», — музика, яку він писав для серіалу разом із Камасі Вашингтоном і Bonobo.
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
У 2015-му Сем Шеперд думав, що гратиме в Panorama Bar, а опинився у великому залі Berghain. Він відкрив сет повною 20-хвилинною Harvest Time Фароа Сандерса.
джерело: sonofmarketing.comНа старті Шеперд відмовлявся від музичних можливостей. Він не хотів проміняти грант на PhD на справу, яка, як йому здавалося, точно не окупиться.
джерело: documentjournal.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Floating Points — це одна людина: Сем Шеперд, 1986 року народження, з Манчестера. Під цим ім’ям він робить речі, які рідко вміщуються в один каталог: клубні дванадцятидюймівки, оркестрові сюїти та альбоми, де синтезатор і струнні працюють на рівних. Спільне в них те, що Шеперд сам пише, сам аранжує і сам сидить за пультом — на обох платівках, які є в нас, у графі «written-by, arranged by, recorded by» стоїть одне прізвище.
Слухачів у нього близько 585 тисяч за даними Last.fm — для музики, де трек може розганятися сім хвилин без жодного вокалу, це багато.
Як змінювалося звучання
Перші його релізи теґували як microhouse, post-dubstep і deep house: короткі партії, глибокий бас, розрахунок на клубну систему. Це та стадія, коли платівка існувала передусім як інструмент діджея.
«Crush» 2019 року — уже інша логіка. Discogs описує стилі цього релізу як bass music, deep house, experimental і future jazz одночасно, і це не помилка каталогізатора: дванадцять треків справді стрибають від майже безшумного «Falaise» до жорсткого «LesAlpx». Записувався альбом у двох студіях, EMS4 і Snap Studios, і робився швидко — звідси його рвана драматургія.
«Cascade» 2024-го зроблено навпаки, з розмахом: чотири студії в записі, серед них Rancho De La Luna в пустелі Джошуа-Трі та Different Fur у Сан-Франциско. Discogs ставить релізу мітки techno, house і ambient. Дві назви треків тут прямо вказують на місто, звідки Шеперд родом: Key103 — це манчестерська радіостанція, Afflecks Palace — манчестерський універмаг альтернативної молоді.
Що шукати на вінілі
Обидва альбоми, які є в нас, різав один інженер — Метт Колтон у Metropolis Mastering, і його підпис вибито в раннауті від руки: MATT@METROPOLIS. Це зручний спосіб перевірити, що вам дістався саме той прес, а не пізніший передрук з цифри. Пресували обидва на Optimal Media в Німеччині.
«Crush» — 140 грамів, глянцевий конверт із малюнком усередині й ззовні, чотиристорінковий буклет A4 з нотами треку «Birth» і код на завантаження. Зображення на обкладинці не намальовані: їх зняли з плівки мильної бульбашки, яку розгойдували п’єзоелементи, підключені до самої музики. Оцінка спільноти — 4,47 з 304 голосів, 3912 колекцій проти 1383 бажань.
З «Cascade» ситуація цікавіша: у нас два різні преси одного альбому. Чорна версія має каталожний номер ZEN303, лімітована — ZEN303N на хайп-стикері, при тому що на корінці в неї надрукований той самий ZEN303. Лімітка на вінілі Universal Sparkle йде з окремим горизонтальним принтом роботи Акіко Накаями; у чорної версії принт теж є, але інший. Чорна версія має рейтинг 4,5 при 96 голосах, іскриста — 4,66 при 130. Одна деталь у нашій картці неточна: чорний прес ZEN303 виходить у розкладній обкладинці, а в характеристиках товару це не зазначено — орієнтуйтеся на Discogs.
З чого почати
Якщо ви приходите з боку танцполу і хочете почути, звідки Шеперд узагалі виріс, беріть «Crush»: там є і низ, і різкі переходи, і найближчі за духом речі лежать у розділі House.
Якщо цікавить не ритм, а простір і те, як електроніка тримає довгу форму, ваш вибір — «Cascade», а далі є сенс дивитися розділ Downtempo / Ambient / Electronic, до якого віднесені всі три його позиції в нас.
Якщо ж вибір стоїть між двома пресами «Cascade», питання не в звуці, а в тому, що вам потрібно від предмета: іскристий вініл із власним принтом — це колекційна річ, чорний ZEN303 у розкладанці — робоча платівка, яку не шкода ставити щотижня.
Чим лімітований прес «Cascade» відрізняється від чорного? +
Носієм і комплектацією. Лімітка йде на вінілі Universal Sparkle з окремим горизонтальним принтом Акіко Накаями і каталожним номером ZEN303N на стикері. Мастеринг і нарізка в обох однакові — Метт Колтон, Metropolis.
Чи є на платівках цифрова копія? +
У «Crush» до конверта вкладений код на завантаження. Для «Cascade» Discogs такого не фіксує, тому розраховувати на код не варто.
Хто грає на цих записах, крім самого Шеперда? +
У кредитах обох релізів як автор, аранжувальник і звукорежисер стоїть Сем Шеперд. Решта імен у титрах — художники й дизайнери: Акіко Накаяма робила обкладинку «Cascade», Метью Купер відповідав за дизайн обох.
Наскільки складно знайти ці релізи? +
«Crush» розібрали — на Discogs його мають майже чотири тисячі людей, а хочуть майже півтори. «Cascade» ще ходить, але іскриста версія лімітована тиражем, тож якщо бачите її в наявності, краще не відкладати.


