Вінілові платівки Actress

Під іменем Actress у базах записано щонайменше три різні виконавці — німецький нойз-рок 2005–2010 років, американський проєкт Кейлеба Салдате і британський електронник Даррен Дж. Каннінгем, 1979 року народження. У нашому каталозі лежить третій, і сплутати їх легко: усі три пишуться однаково. Орієнтир простий — на всіх наших платівках авторство підписане його повним ім’ям.

Як змінювалося звучання

Каннінгем працює на межі техно й ембієнту, і статистика це підтверджує без пафосу: у MusicBrainz його мітять як ambient, experimental і outsider house, далі йдуть idm та intelligent dance. Жоден тег не набирає ваги більше двійки — надійна ознака музиканта, якого слухає небагато людей, але слухає уважно.

Найдоступніша його форма в нас — LXXXVIII 2023 року на Ninja Tune: тринадцять позицій на двох дисках, з голосами й співавторами. Тексти й партії писали Джонніне Стендіш, Лора Гровз і Адам Маркевич — для платівки, яку заведено вважати абстрактною, це на диво людна робота.

2025-й дав два релізи в протилежні боки. Tranzkript 1 вийшов на іспанському Modern Obscure Music: чотири треки, і Discogs проставив їм набір стилів, який рідко зустрічається в одному рядку — abstract, ambient, deconstructed club і lento violento, той самий італійський повільно-важкий різновид техно. Grey Interiors пішов у бік цілковитої тиші: одна суцільна композиція, без поділу на треки.

Що шукати на вінілі

Grey Interiors — найнезвичніше видання з трьох, і про це треба знати до покупки. Платівка одностороння: музика лише на одному боці, зворот порожній. Наклад — 500 копій, вініл білий із чорними крапками, майстеринг зробив Ноел Саммервілл, обкладинку — студія Actual Objects. Вийшов реліз на норвезькому Smalltown Supersound у серії Le Jazz Non, що видно навіть із каталожного номера STSLJN434LP.

Tranzkript 1 різали й пресували на ляйпцизькій R.A.N.D. Muzik — рідкісний випадок, коли завод залишає слід прямо в канавці: у раннауті вибито MOMX001 A RAND, а поруч стоїть штампований номер 32561-A. Майстерив Руперт Клерво, графіку робив Алекс Трошут. Цікава деталь для тих, хто звіряє видання за номерами: на конверті стоїть MOMXX01, а в раннауті MOMX001 — це не два різні преси, а розбіжність у самому оформленні.

LXXXVIII на цьому тлі виглядає найтрадиційніше: подвійник на синьому вінілі від Ninja Tune з номером ZEN295, оформлення Inventory Studio. Він і найзібраніший — 302 колекції на Discogs при оцінці 4,39 від 36 людей. Два свіжі релізи 2025 року поки що показують інше співвідношення: у Tranzkript 1 сто тридцять власників і сто п’ятнадцять охочих, у Grey Interiors — сто сорок дев’ять і вісімдесят один. Для платівок, які вийшли цього року, це багато.

З чого почати

Перше знайомство краще починати з LXXXVIII: там є голоси, є структура, і платівка не вимагає окремої готовності. Цей кут каталогу в нас називається Techno.

Якщо ж вас цікавить саме те, за що Каннінгема цінують окремо — робота з формою, а не з ритмом, — беріть Grey Interiors і слухайте його цілим шматком, як і задумано. Одна позиція на всю сторону, жодних пауз і жодного перевертання.

Tranzkript 1 — проміжний варіант і водночас найкраще оцінений: 4,65 при сімнадцяти голосах. Схожі за задумом релізи зібрані в IDM/Experimental.