Вінілові платівки Genesis

Платівка, яка найкраще продається в нашому каталозі під іменем Genesis, — це не оригінальний мікс 1986 року. «Invisible Touch» у виданні The Classic Masters несе на етикетці «Half Speed Mastering» і «2008 Mixes by Nick Davis» — тобто звучання, перезведене через двадцять два роки після виходу альбому інженером, який до оригінальної сесії стосунку не мав. Для гурту, що за понад пʼятдесят років пройшов шлях від артхаусного прогресиву до стадіонного поп-року, це доволі промовиста деталь: навіть класику перевидають так, як вважають за потрібне сьогодні, а не консервують назавжди.

Як мінявся звук Genesis

Гурт зібрався 1967 року в школі Чартерхаус: Пітер Гейбріел, Тоні Бенкс, Майк Разерфорд, Ентоні Філіпс і Кріс Стюарт. З усього складу лише Бенкс і Разерфорд залишалися в Genesis від першого дня до офіційного розпуску 26 березня 2022 року — решта учасників мінялися по кілька разів. Філ Коллінз прийшов у серпні 1970-го як барабанщик і лишався ним до 1996 року; коли 1975-го Гейбріел пішов, саме Коллінз, а не хтось із запрошених вокалістів, сів за мікрофон.

Ранній період — це довгі, театральні композиції з флейтою й гобоєм Гейбріела: «Trespass», «Nursery Cryme», «Foxtrot», «Selling England By The Pound», подвійний концептуальний «The Lamb Lies Down On Broadway». Після відходу Гейбріела й Стіва Хакетта (гітарист із 1970 по 1977-й) гурт лишився тріо — Бенкс, Разерфорд, Коллінз — і саме ця версія Genesis записала «A Trick Of The Tail» та «Wind & Wuthering», де прог ще чути, але пісні вже коротші. До кінця 70-х і в 80-х композиції стиснулися до формату синглів: «Duke», «Abacab», однойменний альбом 1983 року і «Invisible Touch» — це вже стадіонний поп-рок із синтезаторами й барабанним звуком, який визначив естетику десятиліття. «We Can’t Dance» 1991-го стала останньою студійною роботою цього тріо.

Що шукати на вінілі

У виданні «Invisible Touch», яке продається найкраще, продюсерський кредит стоїть не лише на Х’ю Педгемі, а й на самому гурті — «Genesis, Producer» поряд з «Hugh Padgham, Producer, Engineer», а зведення підписане Ніком Девісом. Це не єдиний реліз у каталозі з позначкою пів-швидкісного мастерингу: на «Abacab» у назві товару окремо вказано «Ремастеринг на пів-швидкості» — тобто це самостійна, відмінна від «Invisible Touch» технічна робота, і плутати два різні пів-швидкісні тиражі одного гурту не варто. Самойменний альбом 1983 року в каталозі також ремастерований і випущений на 180-грамовому вінілі — переважна більшість пізніх перевидань Genesis у нашому асортименті спирається саме на ремікси й ремастери Ніка Девіса кінця 2000-х, а не на вінілові матриці 80-х років.

З чого почати

Якщо хочете почути гурт таким, яким він був із Гейбріелом за мікрофоном, — беріть «Selling England By The Pound» або «The Lamb Lies Down On Broadway»: обидва належать до напрямку Prog Rock, де в нас найбільше платівок цього періоду. Якщо цікавіші хіти й ім’я гурту як синонім 80-х — «Invisible Touch» або самойменний альбом 1983-го дадуть точне уявлення про пізній, стадіонний Genesis. А якщо хочеться зрозуміти, у якому ширшому британському рок-контексті гурт існував і на який впливав сам, — загляньте до напрямку Rock: це не наш каталожний тег для Genesis, а сусідній жанровий простір, куди гурт заходив своїми пізнішими, простішими за структурою піснями.