Вінілові платівки Accept

Accept зібралися в Золінгені 1971 року — це на десятиліття раніше, ніж більшість гуртів, з якими їх ставлять поруч. Німецька школа хеві-металу багато в чому виросла саме звідси: короткі рифи на середньому темпі, хорові приспіви й ніякої англійської манірності. У теговій статистиці MusicBrainz «heavy metal» набирає більше голосів, ніж усі інші мітки разом, і це рідкісний випадок, коли жанр описує гурт вичерпно.

Як змінювався звук

Класика — Balls To The Wall 1983 року. Записаний і зведений у липні та серпні того ж року, десять треків, і саме він виніс Accept за межі Німеччини. Це найпростіший і найпряміший їхній альбом: усе тримається на риффі й на вокалі, який у 1983-му звучав радикальніше, ніж сьогодні.

Після довгої паузи гурт повернувся 2010 року з Blood Of The Nations — уже з новим вокалістом і в сучасному продакшні. Тринадцять треків, помітно щільніший звук, але структурно це той самий Accept. Новим вокалістом став Марк Торнілло, а спродюсував платівку Енді Снеп, який тут відповідав одразу за продюсування, зведення й мастеринг.

Далі йдуть Blind Rage 2014-го й Too Mean To Die 2021 року, по одинадцять треків у кожному. Обидва записані вже в новому столітті і звучать відповідно: більше низу, рівніший баланс, менше повітря між інструментами, ніж на ранніх платівках.

Що шукати на вінілі

Пізні альбоми Nuclear Blast видає обмеженими кольоровими накладами, і в нашому каталозі це видно: Blood Of The Nations на золотому вінілі, Too Mean To Die на срібному, Blind Rage на неоново-помаранчевому. Усі три — подвійні платівки в розкладних конвертах.

Too Mean To Die є у нас і в другому варіанті — звичайному чорному перевиданні 2023 року. Матеріал і трекліст ідентичні, різниця тільки в кольорі й накладі, тож переплачувати за срібло має сенс лише якщо вам важливий саме об’єкт.

Окремо стоїть Balls To The Wall у виданні Music On Vinyl 2019 року. Це чорний 180-грамовий прес із чотирьохсторінковим буклетом, зроблений на нідерландському заводі Record Industry — одному з небагатьох, які досі ріжуть лак самі. Оцінка на Discogs — 4,74, найвища серед наших позицій, і тисяча двісті тридцять сім колекцій проти двох-трьох сотень у кольорових перевидань. У кредитах видання зведення підписав Майкл Вагенер, а частину текстів поряд із гуртом написав співавтор під псевдонімом Deaffy — саме так, без розшифровки імені, він і зазначений у метаданих Discogs.

Ще одна деталь, яку варто мати на увазі при пошуку: у примітках Discogs до Blood Of The Nations і Blind Rage вказано, що каталожний номер на корінці конверта не збігається з номером на етикетках платівок. Це особливість тиражу, а не помилка продавця.

З чого почати

Якщо гурт для вас новий, беріть Balls To The Wall: сорок років, а працює досі, до того ж це найкраще зроблений прес із наших. Тим, хто хоче почути сучасний Accept, потрібен Blood Of The Nations — саме з нього почалося друге життя гурту. А хто збирає кольорові обмежені видання, дивиться на срібний Too Mean To Die або неоновий Blind Rage.

Далі є сенс подивитися хеві-метал цілком, а якщо потрібне щось на межі з роком сімдесятих — хард-рок.