Вінілові платівки Crystal Castles

Crystal Castles зібралися в Торонто 2006 року і закрилися в жовтні 2017-го — це не пауза й не «неофіційне мовчання», гурт справді закінчився. Історія його середини теж незручна: Аліса Гласс, чий голос упізнають з першої секунди, пішла восени 2014 року й пізніше публічно висунула Ітану Кату важкі звинувачення. Останні два роки за мікрофоном стояла Едіт Френсіс. Тому обидві платівки в нашому каталозі — це записи різних складів, і купувати їх «щоб було однаково» не вийде.

Як мінявся звук

Перший альбом 2008 року — це ще майже конструктор із восьмибітних тембрів: MusicBrainz тримає для гурту теги bitpop і electroclash майже з однаковою вагою, і на дебюті чути, чому. Синтезатори звучать як зіпсована ігрова приставка, вокал ріжеться дисторшном до стану сирени, а темп ближчий до панку, ніж до танцполу. До третього альбому 2012 року картина інша: тег witch house, який Last.fm і MusicBrainz чіпляють гурту з однією з найбільших ваг, описує саме цей період — повільніші темпи, розмиті гармонії, голос, затоплений реверберацією. Назви треків на «(III)» — «Plague», «Wrath Of God», «Pale Flesh» — вже не жарт про приставку, а цілком серйозна релігійна образність. Останній період з Едіт Френсіс у нас на полиці не представлений, і це варто знати заздалегідь.

Що шукати на вінілі

Дебютний двоплатівковий альбом у нас — канадський репрес 2022 року на Last Gang і Lies Records, каталожний Q1 00962. Discogs у примітках прямо каже дві речі, які міняють ставлення до цього тиражу. Перша: вкладки в ньому немає, на відміну від ранніх пресів. Друга важливіша — для цього тиражу нарізали нові лаки в монреальській Le Lab Mastering, майстерив Філіп Госселен, і його ініціали стоять у раннауті всіх чотирьох сторін: LGE-LP-0962-A -LAB PG-. Тобто це не штамп зі старих матриць, а свіжа нарізка. І окрема дрібниця для тих, хто любить рахувати: трек D5 не вказаний ні на звороті конверта, ні на етикетці — платівка грає довше, ніж написано.

«(III)» у нас — американське перевидання 2024 року під трьома лейблами відразу: Casablanca, Last Gang і Republic, спільний номер B0017777-01. Лаки різав Лекс ван Куверден, його підпис «LEX» вибитий у раннауті обох сторін. А от країна на нашій картці вказана як США, хоча пресували тираж на заводі Vantiva в мексиканській Гвадалахарі — напис «Made in Mexico» надрукований прямо на плівці. Сторона A тут іде 20 хвилин з копійками на шість треків, тобто канавка не перевантажена — для альбому, побудованого на низах і ревербі, це має значення більше, ніж грамаж.

Ще одна різниця між двома тиражами видно по тому, як їх тримають колекціонери. Дебют на Discogs зібрав 4,74 із п’яти на 148 оцінок, і водночас понад тисячу людей тримають його в списку бажаного — при 1812 власниках це співвідношення майже один до одного, тобто платівку шукають рівно так само активно, як вона розходиться. У «(III)» картина спокійніша: 4,56 на 81 оцінку, 861 власник і 318 у бажаному. Це не про якість запису, а про попит: дебют вважають головним, тому за ним полюють, а третій альбом частіше добирають другим кроком і без поспіху.

З чого почати

Якщо ви прийшли по тому самому голосу з мемів і кліпів — беріть дебют: там Гласс на кожному треку і там весь той агресивний восьмибітний бруд, за який гурт полюбили. Якщо навпаки, шукаєте щось для пізнього вечора й у навушниках — «(III)» лягає рівніше, це найтемніша й найповільніша їхня робота. А якщо ви взагалі не впевнені, чи ваше це, спершу подивіться сусідів по IDM/Experimental: Crystal Castles живуть у нас саме там. Тим, кому в них найважливіша танцювальна складова, а не шум, ближчим виявиться Synth-Pop / Electro Pop.