Вінілові платівки Linkin Park

Linkin Park зібралися в Агора-Гіллз, Каліфорнія, ще 1996 року — за даними Last.fm, склад для перших семи студійних альбомів тримався на дуеті Честера Беннінгтона й Майка Шіноди, а музику визначала суміш ню-металу з електронними текстурами. 2017 року Беннінгтон помер, і гурт узяв паузу — не косметичну, а справжню: сам Last.fm описує це як хіатус, а не «ребрендинг», і лише 2024 року Linkin Park повернулися з новими учасниками — вокалісткою Емілі Армстронг і барабанщиком Коліном Бріттейном. У нашому каталозі представлені майже всі етапи цієї історії: від дебютного альбому до найсвіжішого повернення.

Як змінювалося звучання

«Hybrid Theory» (2000) зводив Енді Воллес, майстерингом займався Браян Гарднер, а продюсером значився Дон Гілмор — команда, що довела ню-метал до «MTV-чистого» рівня запису. Уже наступний реліз, «Reanimation» (2002), — не студійний альбом, а збірка ремі­ксів, де за пультом продюсера стояв сам Шінода: мікс робили на Olympic Studios у Лондоні (інженер Марк Стент), а в нотатках Discogs зазначено, що трек B2 переосмислює «One Step Closer» і «Forgotten», а B3 будується на семплі з «All For One» гурту Brand Nubian — ознака, що гіп-хоп у ДНК гурту був не декорацією. У «Minutes to Midnight» (2007) продюсером поруч із Шінодою стає вже Рік Рубін, а майстерингом займаються Дейв Коллінз і Стен Рікер замість команди дебюту — це помітний поворот від реп-рокової формули до прямолінійнішого рок-звучання. «A Thousand Suns» (2010) — концептуальний реліз із синглами «The Catalyst», «Iridescent» і «Waiting for the End», який ми тримаємо в оригінальному американському пресингу на подвійному вінілі з білими внутрішніми конвертами. А на «From Zero» (2024) у кредитах Discogs виконавцями вже значаться Бред Делсон, Колін Бріттейн, Емілі Армстронг, Джозеф Хан, Майк Шінода і Phoenix (Дейв Фаррелл) — той самий склад, що повернувся на сцену 2024 року.

Що шукати на вінілі

Наше видання «Meteora» — це пресинг 2024 року на прозорому золотисто-червоному вінілі зі splatter-ефектом, надрукований на заводі GZ Media в Чехії; лаку для нього різав Кріс Беллман зі студії Bernie Grundman Mastering. У нотатках Discogs окремо зазначено, що саме за витравленим раноутом цей тираж відрізняють від канадського видання того самого релізу. «Hybrid Theory» ми продаємо в перевиданні, пресованому на Optimal Media в Німеччині, але майстеринг Браяна Гарднера лишився той самий, що й на диску 2000 року. Подвійний «Reanimation» друкували на заводі Record Industry в Нідерландах. «Minutes to Midnight» у нашому пресингу 2020 року, за нотатками Discogs, впізнається за новим логотипом Warner і окремим каталожним номером — саме за цим продавці відрізняють його від старішого тиражу. А для «From Zero» лаку особисто різав Берні Грандмен, хоча майстерингом уже займалася інша студія — Demifugue Mastering: пізній і найновіший релізи гурту в нашому каталозі пройшли через один і той самий цех Optimal Media в Німеччині, що й дебютний альбом.

З чого почати

Якщо хочете почути ню-метал у його канонічному, «MTV-чистому» вигляді — беріть «Hybrid Theory»: це той самий мастеринг 2000 року, і саме на ньому тримається наш напрямок ню-метал. Якщо цікавіше, як гурт відходив від формули дебюту в бік прямолінійнішого рок-звучання, — «Minutes to Midnight» із продюсуванням Ріка Рубіна ближчий до альтернативного року, ніж до ню-металу попередніх релізів. А тим, кого цікавить не історія, а сьогоднішній день гурту, — логічний старт це «From Zero»: єдиний реліз у каталозі, де за мікрофоном стоїть Емілі Армстронг, а не Честер Беннінгтон.