Вінілові платівки Metronomy

Metronomy почалися 1999 року в Тотнесі, маленькому містечку в графстві Девон, і перші роки були не гуртом, а сольною папкою Джозефа Маунта з саморобною електронікою. Гурт наріс пізніше — Оскар Кеш, Анна Прайор, Майкл Ловетт, — але авторство так і залишилося при Маунті: він пише, продюсує і в студії сам грає майже все. Тому Metronomy незручно вкладаються в жанрову шухляду: слухачі MusicBrainz позначають їх одночасно як synth-pop, indietronica та indie rock, і всі три позначки справедливі для різних альбомів.

Як змінювалося звучання

Ранні записи — це лоу-фай електроніка з навмисне дешевими тембрами, ближча до британської сцени new rave, ніж до поп-музики. Перелом стався 2011 року з «The English Riviera»: Маунт написав альбом про узбережжя Девону, зменшив кількість шумів, додав живий бас і барабани — і отримав номінацію на Mercury Prize. Наліпка на пізніших релізах Because Music досі про це нагадує.

Далі гурт рухався в бік ще більшої м’якості. «Love Letters» 2014-го — це вже майже шістдесяті: сухі барабани, орган, мінімум цифрової обробки. «Small World» 2022 року пішов ще далі в спрощення: дев’ять пісень, жодних довгих інструменталів. У кредитах цієї платівки Маунт записаний як людина, що зіграла барабани, бас, орган Yamaha D85 і синтезатори Roland Juno 60 та System 100 — перелік більше схожий на опис домашньої студії, ніж на склад гурту.

Що шукати на вінілі

Metronomy — той випадок, коли варто дивитися не на назву альбому, а на конкретний наклад: майже кожен їхній реліз виходив у кількох варіантах, і різниця між ними не косметична.

«Small World» 2022 року надрукований у Франції на прозорому вінілі в розкладному конверті, лак різав Метт Колтон, він же робив мастеринг, зводив Еш Воркман. Копії, замовлені з сайту гурту, підписані; передзамовлення в Rough Trade йшли з окремим коміксом; двісті штук Assai Records продали з нумерованим обі в японському стилі. Тобто «Small World» у вас на полиці й «Small World» у знайомого — цілком можливо, різні предмети. «Greatest Hits» 2025-го зроблений теж у Франції, це подвійна платівка, і тут важливий нюанс: у нашій картці колір зазначено як синій, а насправді диски двоколірні — жовтий і синій. У раннауті сторін A і C вибито K TUFF — підпис інженера, який різав лак. «Love Letters» у нас іде з ідентифікатором накладу, до якого Rough Trade додавав бонусний CDr із семи акустичних версій і реміксів; якщо вам потрібен саме той комплект, уточніть комплектність перед покупкою.

З чого почати

Щоб зрозуміти гурт за один вечір, беріть «Greatest Hits»: двадцять треків, вибраних самими музикантами, і вони не намагаються приховати, наскільки ранні речі відрізняються від пізніх. Це найпряміший вхід у розділ Synth-Pop / Electro Pop.

Коли потрібна цілісна платівка, а не вітрина, слухайте «Love Letters». Тут є драматургія від першого треку до останнього, і на вінілі вона тримається краще, ніж у плейлисті.

Якщо гурт вам уже знайомий і хочеться тихого вечірнього звучання, ваш вибір — «Small World». Це найтихіший їхній альбом і водночас найкраще зроблений технічно. Далі варто зазирнути в Indie Rock, де Metronomy стоять у нас за замовчуванням.