Folk Revival ⁵

Наприкінці 1950-х американські студенти несподівано відклали платівки з поп-оркестрами і взяли до рук старі балади про вбивць, шахтарів і залізничників. Їм не потрібні були ні студія, ні продюсер, ні костюм із блискітками. Вистачало гітари чи банджо й пісні, якій сто років. Так почалося фолк-відродження. Воно ненадовго, але дуже гучно перетворило народну пісню на найсучаснішу музику Америки і Британії.

Найцікавіше, що ці молоді люди не відкривали нічого нового. Вони брали те, що вже існувало, і виявили, що воно досі живе. Фермерська пісня 1920-х раптом пасувала до гуртожитку 1960-го, а старий спірічуел підходив до маршу за громадянські права.

Пісня, яку можна заспівати разом

Фолк-відродження — про чесність і про спільність. Тут пісню не виконують для слухача, її співають разом із ним. Pete Seeger, банджист, який понад пів століття возив народну пісню по коледжах, профспілках і літніх таборах, на кожному концерті змушував залу підспівувати. Сенс був у тому, щоб у кімнаті звучав один спільний голос. Ця музика каже тобі, що ти не сам і що твій голос теж рахується.

Друга її правда — пам’ять. Балади про тих, хто загинув у шахті, сидить у тюрмі чи втратив кохану, нагадують, що до тебе жили люди з тим самим болем. У «Donna Donna» з дебюту Joan Baez теля везуть на базар, а над ним вільно літає ластівка. Ця пісня народилася з їдишського театру, і Baez співає її так тихо, що вона звучить як притча про свободу. Таку музику ставлять пізно ввечері, коли хочеться подумати, або з друзями, коли хочеться співати, а не слухати.

Гринвіч-Вілледж, кав’ярні й старі платівки

Коріння лежить у 1930-х. Тоді фольклорист Alan Lomax записував для Бібліотеки Конгресу в’язнів і фермерів, а Woody Guthrie, співець пилових бур і безробітних, написав «This Land Is Your Land». У 1950 році The Weavers, квартет Сігера, вивели «Goodnight Irene» на вершину чартів. А потім на них упала тінь маккартизму. Гурт потрапив до чорних списків за ліві погляди, а Сігера викликали на допит до Комісії з антиамериканської діяльності. Але 1955 року The Weavers зібралися на концерт у Carnegie Hall, і запис цього вечора став біблією для нового покоління.

У 1952 році на лейблі Folkways, який заснував Moses Asch, вийшла «Anthology of American Folk Music». Цю збірку старих записів 1920–30-х склав ексцентричний колекціонер Harry Smith. Для молоді вона стала таємною картою забутої Америки. До кінця десятиліття були вже повоєнний добробут, мільйони студентів і кав’ярні Гринвіч-Вілледжу в Нью-Йорку, де за копійки можна було вийти на сцену. У 1958-му The Kingston Trio, троє охайних хлопців у смугастих сорочках, випустили «Tom Dooley» і очолили чарти. Фолк став масовим. У Британії тим часом підросло покоління скіфлу, і Ewan MacColl та A. L. Lloyd збирали його у фолк-клубах, вимагаючи співати власні, британські пісні.

Проти глянцю, за правду

Це була втеча від пластикової естради і від рок-н-ролу, який індустрія вже встигла приручити. Молоді здавалося фальшивим усе відшліфоване, а справжнім — усе, що пахло дорогою й працею. Фолк давав голос тим, кого не чули: чорним співакам Півдня, страйкарям, біднякам. «We Shall Overcome», яку поширив Сігер, стала гімном руху за громадянські права. У 1963 році Joan Baez і молодий Bob Dylan співали на Марші на Вашингтон. До слави тут ставилися з підозрою, а продатися вважали найгіршим гріхом.

Гітара, банджо і голос без прикрас

Звучання випливає з цього ставлення. Акустична гітара, банджо, іноді контрабас, і все. Акорди прості, щоб будь-хто міг повторити. Приспів простий, щоб зала підхопила з другого разу. Вокал не грає м’язами: чистий, майже церковний сопрано Baez, рівні гармонії The Kingston Trio, сухий оповідний голос Сігера. Записували часто наживо, з кашлем і оплесками, бо атмосфера вечора важила більше за ідеальний дубль. Головним інструментом тут був текст.

Від кав’ярні до електрики

Фолк-відродження зробило з пісні висловлювання. Після нього автор, який сам пише й співає про світ навколо, став нормою популярної музики. Bob Dylan приїхав до Нью-Йорка 1961 року, щоб побачити хворого Guthrie, а за два роки написав «Blowin' in the Wind» і став голосом покоління. У 1965-му він вийшов на Ньюпортський фолк-фестиваль з електрогітарою, і частина зали його освистала. Того ж року The Byrds зіграли його «Mr. Tambourine Man» на електричній дванадцятиструнці, і народився folk rock. У Британії з клубів вийшли Fairport Convention і цілий британський фолк-рок.

З чого почати слухати

Почніть із «The Weavers at Carnegie Hall». У цьому записі чути, як зала, яка щойно пережила полювання на відьом, співає разом із гуртом. Потім поставте дебют The Kingston Trio 1958 року з «Tom Dooley»: саме так фолк уперше зазвучав із кожного радіо.

Далі — «Joan Baez» 1960 року, тиха, майже аскетична платівка з «Donna Donna», після якої фолк став мистецтвом. А завершить історію «The Freewheelin' Bob Dylan» 1963 року. На ній старі форми вже наповнені новими піснями, і чути, як відродження готується стати чимось іншим.