The Doors Strange Days

Це моно, і сказати про це треба першим рядком: платівка 2017 року зроблена з оригінального монофонічного мастера 1967 року, тому звичного стереорозведення органа і гітари тут не буде. Взамін виходить щільний, зібраний у центр звук, яким «Strange Days» і слухали в рік виходу. Другий момент: майже третину платівки займає один трек, одинадцятихвилинний фінал.

Прес Elektra з міткою TML

Одна платівка 180 грам, США, Elektra, номер RM1-4014. Лак різали в The Mastering Lab, і його позначка TML-M стоїть у раннаутах обох сторін. На стороні B попередній номер EKL 74014 не прибрали, а закреслили просто в раннауті — видно, що лак готували з правкою. Штрихкод і каталожний номер надруковані на наліпці, на самому конверті їх немає.

Що змінює моно

У кредитах релізу немає жодного імені музикантів чи інженерів запису — тільки видавництво Doors Music Company і студія нарізання. Монофонічна версія зводить усі партії в одну точку, і в такому вигляді «Horse Latitudes» на 1:30 з його шумами і декламацією звучить різкіше, ніж у стерео.

Скільки триває

Сторона A — 15:59, сторона B — 18:50, разом 34:49. На першій стороні шість треків, на другій чотири, і «When The Music’s Over» на 11:00 займає більше половини другої сторони.

Кому підійде

Тим, хто збирає моно-версії шістдесятих і хоче почути альбом так, як його зводили спочатку. Для стереосистеми з широкою сценою це нетипове джерело.

Інші релізи гурту — на сторінці The Doors, а сусідів по епосі шукайте в напрямку золота ера року.