The Cure Disintegration

«Disintegration» The Cure записали 1989 року, коли Роберту Сміту виповнилося тридцять і він вирішив, що гурт має зробити останній великий альбом. Незручна правда про це видання: перед вами перевидання 2016 року з ремастером самого Сміта, а не британський прес Fiction 1989-го — звучить чистіше, але тим, хто шукає оригінальну зернистість, це може не сподобатися.

Що дає прес MPO 2016 року

Дві платівки 180 грам у розкладній обкладинці, каталожний номер 532 456-3, завод MPO у Франції. Лак нарізав Кевін Меткалф у The Soundmasters — його ім’я стоїть у раннауті поруч із рядком «IT’S JUST THE WAY I SMILE…», витравленим вручну. Такі фрази на кожній стороні перетворюють раннаути на окремий текст.

Сімдесят дві хвилини на чотирьох сторонах

Чотири сторони: A 17:04, B 17:45, C 15:29, D 22:02. Разом 1:12:20 на дванадцять треків. Сторона C тримає лише дві пісні, бо «The Same Deep Water As You» іде 9:22; заголовний «Disintegration» на 8:23 відкриває останню сторону.

Кому підійде

Тим, хто хоче «Pictures Of You», «Lovesong» і «Plainsong» повністю, без радійних скорочень. На Discogs у релізу 4.78 бала з 520 голосів — одна з найвищих оцінок у нашому каталозі.

Решта релізів гурту — на сторінці The Cure, сусіди по сцені зібрані в напрямку Post-Punk.