Roger Eno The Skies, They Shift Like Chords

Обкладинку цієї платівки зробила Сесілі Лоріс Іно — і живопис, і фотографію. Прізвище не випадкове: це сімейна робота, і для релізу Deutsche Grammophon така деталь у кредитах стоїть нарівні з музикою. Друге, що варто знати до покупки: підписану автором арт-картку формату A4 клали лише в замовлення через фірмову крамницю лейбла, у роздрібному примірнику її немає.

Що це за видання

Німецький тираж 2023 року, одна платівка, лейбл Deutsche Grammophon під Universal Music. Дванадцять композицій, розкладених порівну на дві сторони. Кредити цього пресу короткі: крім обкладинки, у базі не вказано ні заводу, ні інженера мастерингу — тільки права лейбла.

Що на сторонах

Перша сторона відкривається «Chordal Drift» і йде через «Tidescape», «That Which Is Hidden» та «Illusion» до «Through The Blue». Друга починається з «Mind The Gap» і закінчується питанням у назві — «Where Does This Lead Us?». Назви тут працюють як підказки: платівка побудована на русі води, повітря й світла, а не на мелодійних темах.

Кому підійде

Тим, хто слухає сучасну неокласику як цілісний твір і не чекає розвитку від треку до треку. Фортепіано тут тихе, паузи довгі, динаміка рівна — і саме тому платівка добре працює на хорошій системі, де чути тишу між нотами. Для гучного прослуховування вона не призначена.

За CD 2023 року з тим самим порядком треків сторони довгі: A — 25:24, B — 26:30, разом 51:54 на одній платівці.

Інші релізи виконавця — на сторінці Roger Eno, суміжне зібрано в напрямку Neoclassical Music.