Roger Eno Rarities

Назва не прикрашає: це збірка залишків, і три з одинадцяти позицій самі назвали себе альтернативними версіями. Сторона A починається з «The Turning Year» у сольній фортепіанній версії, третім іде «Bells» на роялі, а закриває платівку той самий «Bells», але з голосами. Нового матеріалу тут менше, ніж здається за кількістю треків.

Що це за видання

Deutsche Grammophon, каталожний номер 486 3553, 180 грам, тираж для США та Європи, 2023 рік. Пресували на Pallas у Німеччині. У кредитах релізу стоїть лише одне ім’я: Роджер Іно — фортепіано, музика й продюсування. Обмежена частина накладу, замовлена через фірмову крамницю DG, йшла з підписаною арт-карткою формату A4; у звичайному роздрібному примірнику її немає.

Як звучить

Discogs ставить стилі Ambient, Neo-Classical і Post-Modern. Записи камерні: рояль зблизька, з чутним механізмом і педаллю. Прес Pallas тут доречний саме через тишу між нотами — на тихих місцях шум канавки помітний найбільше.

Скільки триває

Сторона A — 18:19 на сім треків, сторона B — 12:34 на чотири, разом 30:53. Це міні-альбом, а не повноформат: найдовша п’єса «Moving Chords» триває 4:37, найкоротша «Or So I’ve Read» — 1:59.

Кому підійде

Слухачам, які знають основні версії цих п’єс і хочуть почути інші прочитання. Тим, хто збирає сучасну серію Deutsche Grammophon на вінілі. Для першого знайомства з музикою Іно краще брати повноформатний альбом.

Інші релізи автора — на сторінці Roger Eno, а сусідні за настроєм записи зібрані в напрямку даунтемпо та ембієнт.