Dropkick Murphys 11 Short Stories Of Pain & Glory

На звороті конверта написано, що на боці A п’ять пісень, а на боці B шість. Це помилка друку: насправді на A їх шість, остання — «Paying My Way», а на B лишається п’ять. Помилку не виправляли, тож рахувати доводиться самому.

Що вибито у викоті

На обох боках стоїть BB-007 CP-16-0219 і штамп RJ STERLING разом із номером роботи 26741. Мастеринг робив Джо ЛаПорта у Sterling Sound — це єдине місце на релізі, де названий конкретний інженер. Ліцензію на Європу видали бельгійському PIAS.

Де це записували

Записували у двох студіях, Sonic Ranch і Q Division, зводили в Chateau Trumfio з Раяном Моллом. У складі, окрім двох вокалістів, є волинка Лі Форшнера, а Тім Бреннан підписаний під десятьма інструментами одразу — від акордеона до мелотрона. Джефф Дароса перелічений майже так само довго: телекастер, мандоліна, теноровий банджо, автоарфа, дванадцятиструнна гітара і губна гармошка. Звук на майданчику писав Піт Робертсон із двома асистентами.

Скільки триває

Бік A — 20:16 на шість пісень, бік B — 18:24 на п’ять, разом 38:40. Найдовша річ «4-15-13» (4:47), найкоротша — «The Lonesome Boatman» (2:42), і саме вона відкриває платівку.

Кому підійде

Тим, хто хоче європейський наклад у розвороті й кому байдуже, що на звороті переплутані боки. Розбирають швидко.

Більше в каталозі: усі платівки Dropkick Murphys та напрямок панк.