David Bowie The Man Who Sold The World

«The Man Who Sold The World» 1970 року — перша платівка Боуї з майбутніми «павуками»: Мік Ронсон на гітарі, Мік Вудмансі на барабанах, Тоні Вісконті водночас продюсер і басист. Незручна правда про це видання: платівка з зображенням шумить помітно більше за чорний вініл, а картинка на ній — не оригінальна обкладинка 1970 року, а мальований варіант, що з’явився на перевиданні 1972-го.

Що це за тираж

Parlophone, 2021 рік, каталожні номери DBMANPD 1972 і 0190295132934, надруковано «Made in Germany». Звук — ремастер 2015 року, лак різав Джон Веббер; у раннаутах знаки заводу дзеркальні, а в одному з варіантів сторона B узагалі лишилася без витравленого номера.

Як звучить

Це найважчий альбом раннього Боуї: Ронсон грає майже хард-рок, а Ральф Мейс додає Moog, через що «Saviour Machine» і «The Supermen» звучать радше як протопрог, ніж як фолк попередніх платівок.

Скільки триває

Сторона A — 21:10 за чотири речі, і з них 8:07 займає сама лише «The Width Of A Circle». Сторона B — 19:29 за п’ять пісень, тож заголовна річ на 3:58 стоїть аж передостанньою, а не відкриває платівку.

Кому підійде

Тим, хто збирає Боуї як об’єкт: картинку видно крізь конверт, і платівка частіше опиняється на стіні, ніж на вертушці. Для щоденного прослуховування краще брати звичайний чорний прес.

Інші видання — у розділі David Bowie і в напрямку Golden Age of Rock.