Blur 13

«13» — альбом 1999 року, на якому Blur остаточно відійшли від брітпопу: продюсером став Вільям Орбіт, а в «Tender» співає London Community Gospel Choir. Незручна правда: під штрихкодом 5099962483315 у Discogs значаться чотири вінілові тиражі — британсько-європейський 2012 року, британський 2022-го, аргентинський 2023-го і американський 2026-го. Наша картка прив’язана до аргентинського, а за самим штрихкодом їх не розрізнити.

Що відомо про аргентинське видання 2023 року

У примітках релізу стоїть «EDICION ARGENTINA 2023 PLAZA MUSICA INDEPENDENCIA»: виготовлення й дистрибуцію взяла на себе Plaza Independencia S.R.L., а каталожний номер лишився від Food — FOODLPX29. Дві платівки по 180 грамів лежать у розкладній обкладинці, всередині восьмисторінковий буклет. Лак нарізав Френк Аркрайт, завод у кредитах не названо.

Хто і де робив «13»

Запис ішов у лондонських Mayfair і Sarm West та в ісландській Studio Sýrland. Орбіт продюсував усе, крім «Trailerpark», яку група записала сама. Текст «Coffee & TV» написав Грем Коксон, він же автор картини на обкладинці. У «Battle» додаткові барабани записав Джейсон Кокс.

Скільки триває: 66:51 на чотирьох сторонах

Сторона A — 18:28 лише на три пісні, бо «Tender» сама займає понад сім хвилин. B найкоротша, 12:58, C — 16:08, D — 19:17 з «No Distance Left To Run» і «Optigan 1» наприкінці.

Кому підійде

Тим, хто знає Blur за «Parklife» і хоче почути, як група звучала після розриву з британською сценою: шум, госпел, довгі форми. У Discogs цей тираж мають 535 користувачів, у списках бажаного — 202.

Інші платівки гурту — на сторінці Blur, суміжні записи — у напрямку брітпоп.