Apparat A Hum Of Maybe

«A Hum Of Maybe» — дві платівки бірюзового вінілу, написані й зведені між березнем і жовтнем 2025 року. Дати вказані прямо в примітках до релізу, що для електроніки трапляється нечасто.

Хто це грає

Попри репутацію електронного проєкту, склад тут майже гуртовий: бас, синтезатори й шуми Крістофа Гаманна, віолончель, фортепіано, автоарфа і гітара Філіппа Тімма, двоє барабанщиків — Йода Ферстер і Йорґ Веєнер. Гостем зазначена KÁRYYN. Для платівки, яку зазвичай відносять до електроніки, це майже повний ансамбль, і в кредитах він розписаний поіменно, а не сховний за назвою проєкту.

Де це різали

Лак нарізали в берлінській студії Schnittstelle, різав Андреас Кауффельт. Зроблено в Німеччині, ліцензія в Mute Artists. Для платівки з довгими протяжними речами місце різки важливіше за вагу вінілу, і тут воно назване поіменно.

Що це за тираж

Лейбл Mute, номери LSTUMM524 і STUMM524. Одинадцять позицій на чотирьох сторонах: по три на першій, другій і четвертій, дві на третій. На розвороті стоїть присвята двом іменам. Хронометражу в наших даних немає, тому блок про тривалість не пишемо.

Як розкладено по сторонах

Одинадцять позицій на чотири сторони — приблизно по три на кожну. Третя сторона єдина, де стоять лише дві речі, тобто саме там лежать найдовші треки альбому. Виходить, що середина платівки навантажена найменше, а кінець — найбільше, і слухати її зручніше не фоном, а по сторонах.

Кому підійде

Тим, хто слухає Apparat не як танцювальну музику, а як камерну. Бірюзовий вініл шумить трохи більше за чорний — на довгих тихих ділянках це чути.

За британським CD 2026 року з тим самим порядком треків: A — 12:27, B — 14:43, C — 9:35, D — 14:37, разом 51:22.

Інші релізи — Apparat, а суміжне зібрано в напрямку downtempo і ambient.