Піаніст Білл Еванс записав понад 50 альбомів як лідер, отримав 31 номінацію на «Греммі» і вигравав цю премію сім разів.
джерело: en.wikipedia.orgВінілові платівки The Bill Evans Trio
Тріо американського піаніста Білла Еванса (1929–1980), чиї імпресіоністські гармонії й співучі мелодичні лінії досі впливають на джазових піаністів. Класичний склад зі Скоттом ЛаФаро і Полом Моушеном вважають зразковим тріо модерн-джазу.

Перший студійний альбом класичного тріо з ЛаФаро і Моушеном, де звучать «Autumn Leaves» і «Blue in Green».

Другий і останній студійний запис класичного тріо, в якому звучать «Israel» і «Nardis».

Тріо з оркестром в аранжуваннях Клауса Огермана на теми класиків, зокрема «Granadas» і «Pavane».
НемаєЗаписаний 1977 року з Едді Гомесом та Еліотом Зігмундом останній альбом для Fantasy, із заголовною темою.
НемаєСтудійна зустріч тріо із саксофоністами Лі Коніцом і Ворном Маршем.
Під замовленняТріо з оркестром в аранжуваннях Клауса Огермана на теми класиків, зокрема «Granadas» і «Pavane».
Під замовленняСтудійний альбом для Verve з Чаком Ізраелсом і Ларрі Банкером, нові версії «Israel» та «Elsa».
Жвавіший компаньйон «Moon Beams» з тих самих сесій 1962 року з Чаком Ізраелсом, із заголовною темою і «Walking Up».
НемаєСпільний альбом із флейтистом Гербі Манном, камерний джаз із темами «Nirvana» і «Willow Weep for Me».
Під замовленняПерший тріо-альбом після загибелі ЛаФаро, балади й власні теми «Re: Person I Knew» та «Very Early».
Під замовленняДругий і останній студійний запис класичного тріо, в якому звучать «Israel» і «Nardis».
Під замовленняВізитна карткаПерший студійний альбом класичного тріо з ЛаФаро і Моушеном, де звучать «Autumn Leaves» і «Blue in Green».
Під замовленняРанній тріо-альбом із Семом Джонсом і Філлі Джо Джонсом, відомий сольною імпровізацією «Peace Piece».
Під замовленняЗбірка студійних записів тріо зі Скоттом Лафаро і Полом Моушеном для Riverside 1959–1961 років: матеріал Portrait in Jazz та Explorations, зокрема «Autumn Leaves» і «Nardis».
Під замовленняОбидва альбоми з виступу у Village Vanguard 25 червня 1961 року разом, за десять днів до загибелі Лафаро: «Gloria's Step», «My Foolish Heart», «Waltz for Debby».
Під замовленняДруга частина записів із сан-франциського клубу Keystone Korner кінця літа 1980 року з Марком Джонсоном і Джо Лабарберою, зроблених за кілька тижнів до смерті Еванса.
Під замовленняКонцерт 1963 року в голлівудському клубі Shelly's Manne-Hole з Чаком Ізраелсом на басу і Ларрі Банкером за барабанами.
Під замовленняДругий альбом із того самого недільного виступу у Village Vanguard 1961 року з Лафаро й Моушеном: тут прозвучали «My Foolish Heart» і заголовна «Waltz for Debby».
Під замовленняЗапис виступу у нью-йоркському Village Vanguard 25 червня 1961 року, на якому басу Скотта Лафаро віддано багато простору: його п'єси «Gloria's Step» і «Jade Visions».
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Ще до слави Еванс у 1951–54 роках грав на флейті в армійському оркестрі, а вночі бував у джазовій сцені Чикаго.
джерело: encyclopedia.comУ день запису знаменитого концерту 1961 року денний і вечірній сети тріо не заповнили навіть клуб Village Vanguard на 120 місць.
джерело: musicaficionado.blogДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Білл Еванс (Bill Evans, повне ім’я Вільям Джон Еванс, 16 серпня 1929 — 15 вересня 1980) — один із найвідоміших джазових піаністів XX століття. За біографією Last.fm, разом із Маккоєм Тайнером і Оскаром Пітерсоном він став головним рушієм найбільшої еволюції джазового фортепіано з часів Арта Тейтума й Бада Пауела. У нашому каталозі представлений альбом «How My Heart Sings!» (перевидання 2009 року, Original Jazz Classics/Riverside Records): запис 1962-го, ремастерований і перевиданий на вінілі.
Від Kind of Blue до впливу на ціле покоління піаністів
За біографією Last.fm, Еванс недовго працював із Майлзом Дейвісом і був піаністом майже на всьому альбомі «Kind of Blue» (1959) — окрім одного треку. Показово, що трек «Blue in Green» офіційно підписаний на ім’я Дейвіса, хоча Еванс завжди стверджував, що це його власна композиція, і через роки Дейвіс віддав йому 25 доларів як компенсацію за втрачені гонорари. Його імпресіоністська гармонія та синкопована, поліритмічна мелодика вплинули на ціле покоління піаністів — Хербі Генкока, Денні Зейтліна, Чіка Коріа й Кіта Джарретта, а його роботу й досі називають джерелом натхнення для молодших музикантів на кшталт Фреда Герша, Білла Чарлапа й Лайла Мейса. За кар’єру він отримав сім премій «Греммі», перша з яких — за «Conversations with Myself» (1963), хоча не за найвідомішу роботу «Sunday at The Village Vanguard» (1961) із басистом Скоттом Лафаро й барабанщиком Полом Мотіаном — саме цей барабанщик, Мотіан, грає й на нашому релізі «How My Heart Sings!», записаному того ж періоду. 1994 року Національна академія звукозапису (NARAS) посмертно нагородила Еванса премією Lifetime Achievement Award — «за те, що він змінив курс джазового фортепіано своїми ліричними, імпресіоністичними соло та тріо-записами».
Що шукати на вінілі
Це саме перевидання 2009 року — повторний тираж ремастеру 1989-го, а не оригінальний пресинг 1962 року, коли реліз вийшов уперше. За нотатками Discogs, конверт має просту білу паперову внутрішню обкладинку із заокругленими кутами й вирізом по центру, а самі платівки — на фірмових кремово-зелених етикетках Riverside «reel to reel»; логотип «Original Jazz Classics» на обкладинці цього тиражу не надрукований. Оригінальний запис зроблено в Нью-Йорку одразу трьома окремими студійними сесіями — 17 і 29 травня та 5 червня 1962 року. Тріо для цього запису: Білл Еванс на фортепіано, Чак Ізраелс (Chuck Israels) на басі й Пол Мотіан на барабанах; продюсував увесь альбом і писав нотатки на конверті Оррін Кіпньюз (Orrin Keepnews), а сам Еванс додав до нотаток власні коментарі окремим блоком тексту. Ремастерингом саме для цього конкретного перевидання займався Філ Де Ленсі (Phil De Lancie). Вісім треків усього на платівці: від титульного «How My Heart Sings» (4:56) до фінального «Show-Type Tune» (4:23). За спільнотою Discogs у релізу 574 власники, 142 позиції у списках бажаного і рейтинг 4.59 з 63 отриманих оцінок — стабільно високий і впевнений бал для перевидання класичного тріо-альбому.
З чого почати
Починайте з «How My Heart Sings!» — тут за барабанами той самий Пол Мотіан, що й на легендарному «Sunday at The Village Vanguard», а сам Еванс тут повністю розкриває свою фірмову імпресіоністську гармонію саме в класичному тріо-форматі.
Якщо цікавить ширший джазовий контекст, у якому формувався стиль Еванса, — перегляньте наш напрямок Джаз.
А якщо хочете почути суміжну блюзову лінію того самого лейблу Riverside — напрямок Джаз та блюз покаже споріднений контекст.
Хто грає в тріо на цьому альбомі? +
Білл Еванс на фортепіано, Чак Ізраелс на басі й Пол Мотіан на барабанах — той самий Мотіан, що грав і на «Sunday at The Village Vanguard».
Це оригінальний тираж 1962 року чи перевидання? +
Це перевидання 2009 року — повторний тираж ремастеру 1989-го, логотип «Original Jazz Classics» на обкладинці не надрукований.
Чому Еванс вважав «Blue in Green» своєю композицією? +
За біографією Last.fm, трек офіційно підписаний на Майлза Дейвіса, але Еванс стверджував, що написав його сам, і Дейвіс пізніше сплатив йому компенсацію.
Скільки треків на платівці? +
Вісім — від титульного «How My Heart Sings» (4:56) до «Show-Type Tune» (4:23).
