Вінілові платівки Team Sleep

За нотатками Discogs, цей тираж — перше видання дебютного альбому Team Sleep на вінілі, хоча сам альбом вийшов ще 2005 року. Дев’ятнадцять років студія й лейбл не випускали фізичного пресу — і те, що ми тримаємо в руках, це ремастер, зроблений спеціально для Record Store Day 2024, накладом рівно 5000 копій на золотому вінілі.

Team Sleep заснували близько 1994 року в Сакраменто Чіно Морено (Deftones) і гітарист Тодд Вілкінсон — за профілем гурту на Discogs. Пізніше до проєкту долучилися CrookOne, друг діджея Deftones Френка Дельгадо, барабанщик Зак Гілл (Hella, Death Grips) і басист Рік Веррет (Tinfed). Від заснування до виходу дебютного альбому минуло одинадцять років — Team Sleep довго лишався побічним проєктом, поки Морено був зайнятий у Deftones. За повним списком учасників на Discogs, до складу також входили Ґіл Шарон і Чак Дум — обидва позначені як діючі учасники, тоді як Зак Гілл і саундпродюсер Сонні Маюгба в базі вже вказані неактивними. Тобто склад, зафіксований на Discogs, ширший за початкову четвірку і продовжував змінюватися вже після виходу єдиного студійного альбому.

Як звучить єдиний альбом Team Sleep

Discogs фіксує жанри як Electronic і Rock, а стилі — одразу шість: Alternative Rock, Experimental, Trip Hop, Psychedelic Rock, Shoegaze, Post Rock. Сімнадцять треків розкидані по чотирьох сторонах, і продюсування розділене: Ґреґ Веллс працював над треками A2, A4, B2, B4, C1 і C5, а решту гурт спродюсував самостійно під власним іменем у кредитах — Team Sleep як продюсер. Це не типовий альбом одного продюсерського почерку, а суміш студійної роботи із самостійними записами. Сторони розподілені так: A відкриває «Ataraxia» і веде до «Blvd. Nights», B тримає похмуріший тон з «Tomb Of Liegia» й «Elizabeth», C — найекспериментальніша частина з «King Diamond» та «Ever Since WWI», а завершує все коротка D з двома треками, «Let’s Go» і «Kool Aide». Тривалості треків Discogs не фіксує, але сама структура — сімнадцять номерів на чотирьох сторонах — показує, що це радше повноцінна подвійна платівка, а не збірка B-сайдів з бонусами.

Що шукати на вінілі

Ремастеринг і різка лаку зроблені на Trutone Mastering Labs, пресування — на чеській GZ Media. У раннауті поруч із підписом студії стоїть ім’я «Carl» — конкретний інженер, чий підпис лишився вибитим на диску, а не узагальнена згадка студії. Формат — два 12″ на золотому вінілі, лімітоване видання до RSD 2024 накладом 5000 екземплярів. На Discogs у релізу вже 3528 власників і рейтинг 4.77 із 191 оцінки — показник по-справжньому культового статусу альбому, який дев’ятнадцять років існував тільки в цифрі й на CD. Лейбл на тиражі — Reprise Records, той самий, що випустив оригінал 2005 року: перевидання не переходило до іншого власника прав, а лишилося в межах тієї ж структури Warner Music Group.

З чого почати

Якщо цікавить, де саме Chino Moreno звучить інакше, ніж у Deftones, — починайте зі сторони A і треку «Ataraxia», відкривного номера альбому. Якщо хочеться відчути експериментальну лінію проєкту — сторона C, з треками «King Diamond» і «Live From The Stage», якраз входить у діапазон, спродюсований Ґреґом Веллсом, і різко відрізняється настроєм від самостійно записаних частин. А якщо просто шукаєте щось на межі шугейзу й трип-хопу на вінілі — платівка природно стоїть поруч з іншими релізами розділу Shoegaze / Dream Pop, а трип-хоп лінію звучання варто дивитися в розділі Trip Hop.