Вінілові платівки Sleep Token

Sleep Token — британський гурт, учасники якого офіційно не називають своїх імен. Вокаліст виступає під псевдонімом Vessel у масці, решта музикантів пронумеровані. Навколо гурту побудована міфологія про поклоніння божеству на ім’я Sleep, і сприймати її буквально не варто: це рамка, яка дозволяє не мати обличчя й не давати інтерв’ю. За кілька років анонімний проєкт із малих клубів дійшов до заголовків фестивалів — випадок, якого сучасна важка сцена майже не знає.

Як змінювався звук

Sundowning (2019) виходив піснями по одній щомісяця й тільки потім зібрався в альбом — там тихий фортепіанний матеріал ще переважає над важким. This Place Will Become Your Tomb (2021) додає щільності й робить контраст різкішим. Take Me Back To Eden (2023) доводить формулу до кінця: в одному треку можуть співіснувати R&B-куплет, фортепіанна балада й дез-метал приспів, причому перехід відбувається без попередження. Even In Arcadia (2025) звучить рівніше й ближче до попу, і саме за це його критикують ті, хто прийшов за важкістю.

Наша полиця для них — Alternative Metal, і це компроміс: у їхній музиці рівно стільки ж R&B і поп-балади, скільки металу. Жанрові бази ставлять їм progressive metal і alternative metal, і жоден із варіантів не описує гурт цілком.

«Even In Arcadia» 2025 року виходить через RCA Records і дистрибуцію Sony Music, але в кредитах Discogs права ліцензовані безпосередньо від самого гурту — Sleep Token лишається власником майстер-записів навіть усередині великого лейблу, що узгоджується з їхньою звичкою тримати все під власним контролем. Тираж мастерував Сте Керрі в студії Sterling Sound, пресували на німецькому заводі Pallas, а платівка йде в потрійному розкладному конверті з постером.

«This Place Will Become Your Tomb» 2023 року теж друкували на заводі Pallas у Німеччині — тому ж, що і пізніший «Even In Arcadia», а лак різав Ґреґ Мур у студії Finyl Tweek. У раннауті платівки майже всі позначки витравлені, крім однієї — «-58227-» — яка натомість вибита штампом, і цю різницю техніки видно неозброєним оком тим, хто звик читати раннаут.

Що шукати на вінілі

Усі чотири альбоми виходять подвійниками, і причина не в маркетингу, а в динаміці. У Sleep Token тихі фрагменти справді тихі, а важкі — на межі рівня, і така різниця вимагає широкої канавки. На односідниках довелося б стискати весь матеріал під найгучніший момент, і фортепіанні частини втратили б усе, заради чого вони там стоять.

Even In Arcadia видавався в кількох варіантах, зокрема непрозорому чорному з окремого тиражу. Це різні партії одного релізу; запис у них спільний.

Ще одне, що варто знати: ранні тиражі Sundowning і This Place Will Become Your Tomb були невеликими, гурт тоді ще був нішевим. Оригінальні преси зустрічаються рідко й коштують помітно дорожче за поточні перевидання.

З чого почати

Take Me Back To Eden — альбом, який зробив гурт відомим, і в нас саме його забирають найактивніше. Тим, хто хоче почути початок і не боїться повільного темпу, підійде Sundowning: він найтихіший і найдовший за відчуттями. Even In Arcadia варто брати, якщо цікавить поточний стан гурту, у найбільш мелодійному вигляді.

Поруч: Alternative Metal — наша полиця, і Prog Rock, ближче до їхньої структурної складності.