Вінілові платівки Rudimental

Rudimental зібралися в Лондоні 2010 року вчотирьох: Пірс Аґґетт, Амір Амор, Кесі Драйден і Леон Ролл, відомий як DJ Locksmith. Формально це танцювальний проєкт, фактично — студія з живими інструментами й нескінченним списком запрошених вокалістів. У кредитах їхніх платівок учасники записані не як діджеї, а як басист, клавішники й бек-вокалісти, і це багато пояснює у звучанні.

Як змінювався звук

Стартували вони з драм-енд-бейсу, і саме ця мітка досі важить у слухачів найбільше. Але вже на дебютному «Home» 2013 року поруч із швидкими барабанами стояли соул-вокали й духові — конструкція, яка ближча до госпелу, ніж до клубу. Далі гурт дрейфував до дедалі спокійніших темпів: у тегах поруч із drum and bass з’явилися deep house, liquid funk і навіть uk garage.

«Toast To Our Differences» 2019 року — та точка, де це видно найкраще. Шістнадцять треків, десятки гостей, і половина матеріалу написана під поп-радіо, а не під танцпол. Записували альбом одразу в трьох студіях: Major Tom’s Studio, Club Ralph і Coalhouse. Мастеринг ділили між Metropolis Mastering і The Mastering Palace, зводили в The Mix Suite за участю Марка Ральфа.

Що шукати на вінілі

«Toast To Our Differences» вийшов подвійною платівкою на Asylum і Atlantic, номер 0190295612450, тиснуть його на Optimal Media в Німеччині. Шістнадцять позицій на чотирьох сторонах — приблизно по чотири на сторону, і для матеріалу з таким низом це правильна щільність. У ранауті стоїть код BI54900-01 із позначкою STU на першій стороні.

Ювілейне видання «Home» до десятиріччя альбому — окрема історія, і тут потрібна чесність. По-перше, це не просто перевидання: сторона D цілком складається з матеріалу, записаного 2023 року, тоді як решта альбому має копірайт 2013-го. Тобто ви купуєте не той самий диск у золотому кольорі, а розширену версію з новим блоком наприкінці. По-друге, слово «лімітоване» на цьому релізі нічого конкретного не означає: Discogs прямо пише, що кількість копій не розголошується. Номера тиражу тут немає й не буде.

Комплектація в ювілейного видання скромна попри статус: розворотний конверт, дві платівки золотого кольору й прості білі внутрішні пакети без антистатика. Це саме той випадок, коли пакет варто замінити одразу, до першого програвання — золота маса легко збирає статику й пил, а білий папір їй у цьому допомагає.

У кредитів ювілейного «Home» є ще одна деталь, яку легко проґавити: дві пісні — друга на стороні A і друга на стороні B — належать лейблу Black Butter, решта альбому Warner Music UK. На конверті це рознесено окремими рядками копірайту. Зводили платівку в трьох місцях, The Mix Suite, Sarm West Studios і The Lark’s Tongue, а мастерили в Metropolis — тій самій студії, що робила й пізніший альбом. У каталозі реліз має відразу два номери, 5054197388651 від Atlantic і ASYLUM24 від Asylum, тож не лякайтеся розбіжності на наклейці й на корінці.

З чого почати

Тим, хто хоче почути гурт таким, яким його впізнали, потрібен «Home» — навіть у ювілейній обгортці це той самий альбом плюс додаток. Тим, кому ближче пізніші, повільніші речі з великою кількістю гостей, підійде «Toast To Our Differences». А хто збирає за кольором маси — золотий вініл у нас з’являється нечасто, і саме ця позиція розходиться швидше за іншу.

Обидва альбоми ми тримаємо в розділі Drum’N’Bass/Jungle. Якщо ж вас цікавить те, у бік чого гурт дрейфував пізніше, загляньте в House.