Музика Майкла Наймена до фільму «Фортепіано» (1993) розійшлася накладом понад три мільйони копій, за даними RBMA.
джерело: daily.redbullmusicacademy.comВінілові платівки Michael Nyman
Англійський композитор-мінімаліст і піаніст (нар. 1944), автор музики до фільмів Пітера Грінуея та мультиплатинового саундтреку до «Піаніно» Джейн Кемпіон. Також пише опери, концерти й струнні квартети, багато з них для власного Michael Nyman Band.
НемаєІнструментальна робота Michael Nyman Band 1989 року з характерною мінімалістичною пульсацією.
НемаєСаундтрек до фільму Грінуея «Зет і два нулі» з «Time Lapse» і «Angelfish Decay».
НемаєЗбірка концертних п'єс Michael Nyman Band середини 80-х з вокальною «The Kiss».
НемаєРанній запис Michael Nyman Band з п'єсою «In Re Don Giovanni».
НемаєДебютний альбом на лейблі Браяна Іно Obscure з п'єсами «1-100» і «Bell Set No. 1», побудованими на згасанні звуку.
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Наймен розповідає, що відкрив для себе одну арію, награючи її на фортепіано в стилі Джеррі Лі Льюїса. За його словами, це визначило звучання всього, що він робив потім.
джерело: en.wikipedia.orgНаймен каже, що робота в кіно зашкодила його репутації в класичному світі, а знаменита тема з «Фортепіано» зашкодила йому як кінокомпозитору, бо «ніхто не наймає».
джерело: classical-music.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Майкл Найман (Michael Nyman, народився 23 березня 1944 року) — британський композитор-мінімаліст, піаніст, лібретист і музикознавець, найбільш відомий багаторічною співпрацею з режисером Пітером Ґрінуеєм. У нашому каталозі представлений оригінальний саундтрек до фільму «Кінець роману» (The End of the Affair, 2022, Music On Vinyl) — перше видання цієї музики на вінілі, лімітований наклад 1000 нумерованих копій на помаранчевому мармуровому 180-грамовому вінілі.
Від бароко Ґрінуея до рідкісних голлівудських партитур
За біографією Last.fm, Найман навчався в King’s College London у відомого дослідника бароко Тарстона Дарта, і саме ця освіта визначила його підхід до кіномузики: у партитурах для Ґрінуея він регулярно спирався на ранню музику — Генрі Перселла в «Контракті рисувальника» і «Кухар, злодій, його жінка та її коханець», Генріха Бібера в «Zed and Two Noughts», Моцарта в «Топлячи за номерами», Джона Дауленда в «Книгах Просперо». 1974 року він також написав впливову книжку «Experimental Music: Cage and Beyond» про вплив Джона Кейджа на композиторів свого покоління. Популярність Наймана різко зросла після партитури до фільму «Фортепіано» (1993, режисер Джейн Кемпіон) — альбом став бестселером класичної музики, хоча сама музика, попри номінації на BAFTA і «Золотий глобус», премії «Оскар» так і не отримала. За тією ж біографією, «Кінець роману» — один із дуже небагатьох голлівудських проєктів Наймана поряд із «Гаттакою» і «Ненажерливими» (останній — у співавторстві з Демоном Албарном); переважна більшість його кінороб — це європейське артхаусне кіно. У кредитах Discogs Найман вказаний одразу у двох ролях для цього релізу — як композитор і диригент власного оркестру The Michael Nyman Orchestra, заснованого ще 1976 року для постановки п’єси Карло Гольдоні «Il Campiello» під назвою Michael Nyman Band.
Що шукати на вінілі
За нотатками Discogs, це перше видання цієї партитури на вінілі взагалі — раніше вона виходила лише на CD; наклад обмежений 1000 нумерованими копіями, а номер видання витиснений сріблястою фольгою на задній обкладинці. Платівку пресував завод Record Industry в Нідерландах, зведення й монтаж проходили в Whitfield Street Studios в Лондоні під керівництвом інженера Остіна Айнса (Austin Ince), продюсером виступив Кемерон Аллан (Cameron Allan). За контрактацію оркестру, у складі якого в кредитах Discogs перелічено понад сорок музикантів, відповідала Ізобель Ґріффітс (Isobel Griffiths), а сольну скрипкову партію виконав Александру Бэлэнеску (Alexander Balanescu), який також грає в оркестрі на скрипці. За нотатками Discogs, на етикетці сторони A через одруківку пропущено назву восьмого треку «Smythe With A “Y”», хоча сама композиція на платівці є і присутня в списку треків на задній обкладинці. П’ятнадцять треків розподілені на двох сторонах: від відкриваючої «Diary Of Hate» (2:37) до фінальної «The End Of The Affair» (2:57); найдовший трек — «Jealous Of The Rain» (5:29) на стороні A. За спільнотою Discogs у релізу 192 власники, 19 позицій у списках бажаного і рейтинг 4.35 з 20 отриманих оцінок.
З чого почати
Починайте саме з «Кінець роману» — це рідкісний випадок, коли партитура Наймана вперше дісталася вінілу через двадцять з гаком років після виходу самого фільму 1999 року, і сталося це аж 2022-го.
Якщо цікавить магістральна лінія творчості Наймана — багаторічна співпраця з Пітером Ґрінуеєм і партитура до «Фортепіано» — перегляньте наш напрямок Саундтрек.
А якщо хочете почути ширший класичний і мінімалістський контекст, з якого виросла композиторська техніка Наймана, — напрямок Класична музика покаже суміжні записи.
Чому це видання важливе саме для колекціонерів вінілу? +
За нотатками Discogs, це перший випадок, коли партитура «Кінець роману» взагалі виходить на вінілі — раніше вона існувала лише на CD.
Що за одруківка на етикетці сторони A? +
Назву восьмого треку «Smythe With A “Y”» пропущено на етикетці через помилку, хоча сама композиція є на платівці і в списку треків на обкладинці.
Чому у Наймана так мало голлівудських саундтреків? +
За біографією Last.fm, переважна більшість його кіноробіт — європейське артхаусне кіно; серед рідкісних винятків — «Гаттака», «Ненажерливі» та сам «Кінець роману».
Скільки треків на платівці? +
П’ятнадцять треків на двох сторонах — від «Diary Of Hate» (2:37) до «The End Of The Affair» (2:57), найдовший — «Jealous Of The Rain» (5:29).