Вінілові платівки Jamie xx

Джеймі Сміт, він же Jamie xx, з 2006 року сидить у The xx і паралельно робить власні платівки — між сольними альбомами в нього пройшло дев’ять років. Це важливо для очікувань: у нас на полиці «In Colour» 2015 року в перевиданні і «In Waves» 2024-го, і між ними немає нічого, бо нічого й не було. Ще одна дрібниця, яка збиває пошук: у наших картках ім’я написане по-різному — «Jamie XX» на одній і «Jamie xx» на другій. Правильне написання — з малих літер, і саме воно стоїть у титрах обох релізів.

Як мінявся звук

«In Colour» будувався на семплах британської танцювальної музики дев’яностих: MusicBrainz дає йому теги uk bass, uk funky і future garage — це словник конкретної сцени, а не загальне «електронна музика». Альбом складався роками з окремих шматків, і чути це по тому, як він розсипається на епізоди: вокальні гості з’являються і зникають, а між ними стоять інструментальні мініатюри. «In Waves» через дев’ять років зроблений інакше — це суцільна півторагодинна дуга, розрахована на клуб. У титрах він позначений як written-by, producer, performer і recorded by одночасно, тобто зробив усе сам, від запису до зведення. Хронометраж треків це підтверджує: на «In Waves» дві речі перевалюють за п’ять хвилин, «Breather» іде 6:16 — так довго тримають тільки те, що будувалося під танцпол, а не під плейлист.

Що шукати на вінілі

Обидві платівки нарізав Метт Колтон у лондонській Metropolis Mastering, і він підписався в раннауті обох: «MATT @ METROPOLIS» на «In Waves» і «MATT@METROPOLIS» без пробілів на «In Colour». Один інженер на дев’ять років різниці — рідкість, і це найкорисніше, що можна знати про ці два тиражі. А от заводи різні: «In Waves» пресували на Optimal Media в Німеччині (це навіть винесено в опис формату на Discogs), перевидання «In Colour» — на чеському GZ Media, при цьому мастеринг цього тиражу теж робили в Optimal. Наша картка «In Waves» ставить країною «Весь мир», і це не помилка: Discogs теж позначає реліз як Worldwide.

Дві деталі для тих, хто вибирає прискіпливо. Перша: «In Waves» у нас білий вініл, і в раннауті видно щонайменше два варіанти штампу — А3 з суфіксами A1 і A4, тобто тираж друкували не одним заходом. Друга стосується того, чого в нас немає: 200 примірників «In Waves» продавалися через шотландський Assai Records із нумерованим обі в японському стилі. Якщо вам десь пропонують «In Waves з обі» — це та серія, і до звичайного тиражу вона стосунку не має. За приймом у колекціонерів обидві платівки йдуть рівно: 4,54 у «In Waves» на 197 оцінок і 4,65 у «In Colour» на 217.

Розкладка «In Waves» по сторонах теж показова. Сторона A вміщує сім треків загальним хронометражем близько 23 хвилин, сторона B — п’ять, але вже приблизно на 21 хвилину, бо саме туди зсунуті довгі речі: «Breather» на 6:16 і «Falling Together» на 5:37. Тобто перша половина працює як послідовність коротких заходів по три з половиною хвилини, а друга розтягується. Для одинарної платівки це щільно, але не критично — при такому наповненні канавка ще не притиснута, і низи, на яких весь альбом і тримається, залишаються на місці. Окремо варто сказати про «Every Single Weekend», позначену як інтерлюдія: вона йде 1:10 і стоїть передостанньою, тобто це не заставка на початку, а свідома пауза перед фіналом.

З чого почати

Слухачам The xx, яким цікаво, що робить із тим самим звуком їхній продюсер наодинці, розумніше почати з «In Colour» — він ближчий до пісенної форми. Якщо потрібна платівка, яку ставлять цілком і не перемикають, — «In Waves», він для цього й написаний. А якщо ви взагалі не з електроніки, а зайшли з цікавості, простіше рухатися від сусідів: обидві його платівки лежать у нас в IDM/Experimental, а танцювальну частину його родоводу краще шукати в House.