Вінілові платівки Guano Apes

Guano Apes зібралися в Ґеттінґені, і з датою тут цікава нестиковка. Троє — гітарист Геннінґ Рюменапп, басист Штефан Уде й барабанщик Денніс Пошватта — грають разом із 1990 року. Але роком заснування гурту всюди стоїть 1994-й, бо саме тоді до них прийшла вокалістка Сандра Насіч. Це чесна дата: до її появи це був інший колектив, а з нею з’явилося те, за що гурт знають.

Як змінювалося звучання

Прорив стався 1996 року, коли вони виграли конкурс «Local Heroes» від телеканалу VIVA з піснею «Open Your Eyes». Німецький рок середини дев’яностих був здебільшого важким і похмурим, а вони принесли туди щось інше: теги MusicBrainz описують результат як alternative rock, metal, nu metal, pop rock і post-grunge — і всі п’ять мають майже однакову вагу.

Така рівномірність не буває випадковою. Вона означає, що гурт не належить жодному з цих таборів повністю, і в цьому їхня головна риса. Гітари налаштовані по-металевому, ритм-секція грає з фанковою відтяжкою, а мелодія в приспіві поп-структурна. Плюс вокал Насіч, яка однаково впевнено кричить і співає в межах одного куплета.

Дебютний «Proud Like A God» 1997 року — та сама платівка, з якої почалося все інше. Далі гурт кілька разів змінював баланс у бік то важчого, то мелодійнішого, робив перерву на кілька років і повертався, але вихідну формулу не переписував. У нашій навігації вони проходять як Nu-Metal; Discogs у своїх жанрових мітках частіше ставить alternative rock, і це радше уточнення, ніж заперечення.

На нашому перевиданні «Proud Like A God» трек B6 — прихований бонус-трек, якого немає в друкованому трек-листі на конверті. Лак для цього тиражу різала Каті Мюллер на заводі Celebrate Records GmbH у Німеччині — те саме ім’я стоїть у раннауті обох сторін, що для реіздань такого масштабу зустрічається не завжди.

Що шукати на вінілі

У каталозі одна позиція, і саме та, яку варто мати: «Proud Like A God» у перевиданні на жовтому вініли.

Жовтий — непрозорий барвник, і це важлива відмінність від прозорих кольорових тиражів. У непрозорих заливках пігмент розподілений щільно, і поверхневий шум там ближчий до чорного вінілу, ніж до прозорого. Для платівки з чіткою гітарою й ударним малим барабаном це якраз те, що потрібно: тиша між акордами тут працює на драматургію.

Другий момент — це перевидання, а не оригінальний прес 1997 року. Німецькі альтернативні гурти того часу видавалися на вінілі невеликими накладами, і оригінали сьогодні коштують дорого й трапляються в різному стані. Перевидання дає передбачуваний результат за передбачувану ціну.

Третє, про що варто попередити: альбом короткий і щільний. Це не платівка для фонового прослуховування — вона зроблена так, щоб її ставили голосно, і на тихій гучності половина роботи ритм-секції просто не читається.

З чого почати

Вибирати особливо нема з чого — «Proud Like A God» і є вхід, вихід і сама суть. Це дебют, і водночас найвідоміша їхня робота.

Слухачам, які прийшли за важким боком гурту, далі логічно рухатися в Nu-Metal, де стоїть уся сцена, з якою їх зазвичай ставлять поруч.

А тим, кому в них важливіші мелодія й голос, ніж гітарний ваговоз, більше підійде дорога вбік — до Alternative Rock. Гурт достатньо рівно ділиться між цими двома полицями, щоб обидва маршрути були правильними.