Вінілові платівки Damien Rice

Ірландець Демієн Райс зробив кар’єру на тому, від чого зазвичай тікають: на записах, у яких чути кімнату. До сольної роботи він грав у гурті Juniper, пішов звідти наприкінці дев’яностих і майже три роки не випускав нічого — подорожував Європою, а потім повернувся й записав дебют самотужки, на мобільній студії, розставленій по чужих будинках. Ця обставина визначила все подальше: у його платівках звук ніколи не буває стерильним, і це не недогляд, а метод.

Як змінювалося звучання

Дебютний «O» (2003) зібраний із того, що було під рукою: гітара, віолончель Вів’єн Лонг, голос Лізи Ганніган поруч із його власним. Записували в Кагірдонелі, Селбриджі, Ратгарі, Монкстауні, Парижі, Кілларні — тобто буквально по домівках, окрім «Amie», зробленої в лондонській Air Studios. Звідси й звучання: близький вокал, чутне дихання, динаміка від шепоту до крику всередині одного треку.

«9» (2006) продовжив цю лінію, але вже з ширшими аранжуваннями і напруженішими стосунками всередині складу — після нього Райс і Ганніган перестали працювати разом. Потім була вісімирічна пауза, і «My Favourite Faded Fantasy» (2014) вийшов зовсім іншою платівкою: продюсував Рік Рубін, записували в малібуській Shangri-La та в ісландських студіях, вісім довгих треків замість колишньої низки коротких. Оркестрові підйоми там роблять те, що раніше робила тиша.

Що шукати на вінілі

Обидва наші видання зроблені всерйоз, і кожне — з відомим ім’ям у раннауті. «O» вперше з’явився на платівці лише 2018 року, через п’ятнадцять років після релізу, про що чесно повідомляє наліпка на плівці. Лаки різав Кевін Ґрей у Cohearent Audio — його підпис «KPG@CA» вигравіюваний на всіх чотирьох сторонах, — тиснули на Optimal, вага 180 грамів, обкладинка розкладна з друкованими внутрішніми конвертами. Важлива деталь для тих, хто знає альбом напам’ять: сторона D тут окрема, називається Addendum і містить чотири бонуси, яких на компакт-диску 2003 року не було, зокрема живі «The Professor & La Fille Danse» і «Woman Like A Man», записану на радіо Galway Bay FM.

«My Favourite Faded Fantasy» зроблений за іншою логікою — це подвійник на 45 обертів: вісім треків, по два на сторону. Мастеринг робив Боб Людвіг на Gateway, лаки різав Кріс Беллман (ініціали «CB» у раннауті), друк — Optimal. Швидкість дає більший запас по динаміці, але означає, що платівку доведеться перевертати кожні десять хвилин; тим, хто ставить музику фоном, це швидко набридне. Ще одна дрібниця, яка збиває при пошуку: на наліпці зверху надрукований штрихкод 823646233434, а на корінці й етикетках — 825646233434. Наша картка тримає другий, і це правильний варіант для звірки.

З чого почати

«O» — очевидна перша покупка: саме цей альбом і зробив Райсу ім’я, а перевидання 2018 року — найкращий спосіб його почути, бо цифрові версії всі ці роки жили з мастерингом початку двохтисячних. «My Favourite Faded Fantasy» варто брати другим, коли вже зрозуміло, чи підходить вам ця манера — там усе те саме, але дорожче й повільніше. Обидві платівки в нас стоять у Alternative Pop, хоча за складом інструментів вони ближчі до сусідів із Country/Folk — якщо шукаєте схоже, дивіться радше туди.