Каталог

Вінілові платівки Martina Topley-Bird

Англійська співачка, авторка пісень і мультиінструменталістка, жіночий голос дебюту Tricky «Maxinquaye» (1995), одного з ключових альбомів трип-хопу. Співпрацювала з Gorillaz і Massive Attack, а сольний дебют «Quixotic» номінували на Mercury Prize.

23роківна сцені · з 2003
3студійних альбомів
1платівок на полиці
5вінілових видань у світі
Повернення
Сольний старт
20052010201520202025Forever I WaitSome Place SimpleQuixotic
/01МАРШРУТ СЛУХАЧА
Juniorз чого почати
Quixotic
Quixotic2003 · є в нас

Сольний дебют, який хвалили критики і номінували на Mercury Prize, з синглами «Need One» та «Anything».

2 268₴
/02ПОЛИЦЯ
З 2021 · ПоверненняНовий альбом після одинадцяти років паузи
Forever I WaitНемає
Forever I Wait
2021 · спокійні

Перший альбом після одинадцяти років паузи, з синглами «Pure Heart» і «Hunt».

Немає ніде
2003–2020 · Сольний стартВід Mercury-номінації до камерного звучання
Some Place SimpleНемає
Some Place Simple
2010 · акустичні, спокійні

Третій студійний альбом у камерному звучанні, переважно нові версії її пісень.

Немає ніде
QuixoticУ насВізитна картка
2003 · спокійні, темні
2 LP

Сольний дебют, який хвалили критики і номінували на Mercury Prize, з синглами «Need One» та «Anything».

2 268₴
/03ІСТОРІЯ В ТРЬОХ ФАКТАХ
Вау-факт2003

Дебютний сольний альбом Мартіни Топлі-Бьорд Quixotic (2003) потрапив до шортлиста Mercury Prize, головної британської премії за найкращий альбом року.

джерело: udiscovermusic.com
Фан-факт1993

Школярка Мартіна сидить на стіні й наспівує собі під ніс, а повз іде Tricky. За кілька тижнів вона приходить до нього з друзями, і їй радять залізти у вікно.

джерело: en.wikipedia.org
Not fun fact

З 10 років Мартіна живе в інтернаті, а в 17 переходить у звичайну школу й, за її словами, надто рано стає самостійною. Запис платівки захоплює її, і навчання йде на другий план.

джерело: hotpress.com
920тис.прослуховувань «Sandpaper Kisses» на Last.fm

Дані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm

/05ПРО АРТИСТА

Мартіна Топлі-Берд — англійська вокалістка й авторка пісень, народжена 7 травня 1975 року в Лондоні; Discogs описує її насамперед як співавторку Tricky, з яким вона записувала і його ранні альбоми. У нашому каталозі — «Quixotic» (2003), її дебютний сольний альбом, і тут одразу варто сказати неочевидну річ: на вінілі ця платівка вийшла вперше тільки 2024 року — саме так і зазначено в нотатках Discogs до нашого тиражу, тобто оригінальний реліз двадцять з гаком років існував лише на CD.

Як змінювалося звучання Мартіни Топлі-Берд

«Quixotic» (2003) Discogs записує одразу під двома жанрами — Electronic і Rock — зі стилем Trip Hop, і склад учасників це підтверджує: серед авторів музики та продюсерів на релізі значаться і сам Tricky, і Девід Голмс, а серед інженерів — Тчед Блейк, відомий у першу чергу роботами поза цим жанром. Наступний альбом «Anything» (2004) Discogs так само тримає в Trip Hop, а от «The Blue God» (2007) MusicBrainz датує на рік раніше, ніж Discogs пише 2008-й, залишаючись у тому самому Electronic/Trip Hop полі. Різкий злам стався з «Some Place Simple» (2010) — Discogs зненацька заводить його під Rock зі стилями Acoustic і Downtempo: електроніка й програмовані ритми відходять, а замість них — акустичні інструменти. До «Forever I Wait» (2021) звучання повертається до звичнішого поєднання Electronic, Funk / Soul, Trip Hop і Downtempo — тобто після акустичного відхилення вокалістка знову зібрала докупи ті самі складові, з яких починала на «Quixotic». Цікаво, що серед реліз-груп Мартіни в базі MusicBrainz є і зовсім окрема лінія синглів під тим самим Trip Hop, випущена паралельно з альбомами — «Need One», «Anything» і «I Still Feel» виходили окремими виданнями ще до того, як потрапити до альбомів у переробленому вигляді.

Що шукати на вінілі

Наш тираж «Quixotic» — подвійна платівка в гейтфолді, віджата на заводі Schallplattenfabrik Pallas у Німеччині; на стікері поверх плівки вказано «Made in Germany», а в самих нотатках Discogs — загальне «Made in the EU». Раннаути на трьох із чотирьох сторін проштамповані звичайним чином, а на стороні A і частково B символи вибиті вручну — інженер лакового нарізання зазначений як Майк Хільєр. Крім основного альбому на чотирьох сторінках (A–C), сторона D винесена окремо під альтернативні версії: «Too Tough To Die» у міксі Hot To Tape, «Sandpaper Kisses» в альтернативному міксі, а також «Hours Away» і «Skyscraper» — цих чотирьох треків немає серед основного альбому на сторонах A–C. Штрихкод тиражу — 0888072601956, лейбл-код LC15025. Права на реліз позначено одразу за двома роками — ℗ 2024 і © 2003 Craft Recordings, тобто авторське право лишилося за роком запису, а фонографічне — за роком фактичного пресування вінілу.

З чого почати

Тим, хто раніше не чув Мартіну Топлі-Берд і прийшов через Tricky, логічно почати саме з «Quixotic» — половина авторів музики тут ті самі, що й на ранніх релізах Tricky, тільки в ролі акомпанементу, а не голосу другого плану. Тим, хто цінує щільне продюсування й багатошаровий мікс, варто звернути увагу на список інженерів: окрім Tricky й Девіда Голмса, там встиг відзначитися і Девід Арнольд як автор додаткових струнних аранжувань. Тим, хто прийшов через сусідство за напрямком, — у наш розділ Trip Hop, а тим, кому ближчий повільніший, атмосферний бік цього ж альбому, — у розділ Downtempo, адже саме цей стиль повторюється в каталозі виконавиці частіше за інші.

/06ЧАСТІ ПИТАННЯ
Це перше видання альбому на вінілі? +

Ні, і водночас так: сам альбом вийшов 2003 року, але саме на вінілі, за нотатками Discogs, «Quixotic» видали вперше лише 2024-го — це перевидання формату, а не оригінальний тираж 2003 року.

Скільки платівок у цьому виданні? +

Дві, у гейтфолдній обкладинці, разом чотири сторони: основний альбом займає сторони A–C, а сторона D повністю відведена під альтернативні мікси й додаткові треки.

Хто продюсував платівку, крім Tricky? +

За кредитами Discogs — Девід Голмс, Нік Берд, Стів Кріттал і сама Мартіна Топлі-Берд, а додаткове продюсування позначене за Фабʼєном Вальтманном, Х’юго Ніколсоном, Джейком Дейвісом і Тео Міллером.

Де записували альбом? +

За кредитами Discogs — одразу в кількох студіях: Eden Studios, Air Lyndhurst Studios, Olympic Studios, Real World Studios, Nomis Studios, Space Eko Studios і концертному залі Southampton Guildhall.