Вінілові платівки Frank Sinatra

Френсіс Альберт Сінатра народився 12 грудня 1915 року в Хобокені, штат Нью-Джерсі, у родині італійських іммігрантів, а помер 14 травня 1998-го. Кар’єру починав співаком у біг-бендах Гаррі Джеймса й Томмі Дорсі, а сольний успіх прийшов після контракту з Columbia Records 1943 року; за життя він продав понад 150 мільйонів платівок по світу. У нашому каталозі — дві збірки «The Hits» різних тиражів, тритомна «The Platinum Collection» і студійний альбом «My Way».

Одна назва, різні збірки: як складали перевидання

«The Hits» 2018 року (лейбл New Continent) — це одна платівка на 20 треків у гейтфолді, чорний 180-грамовий вініл; жодних виробничих кредитів для цього тиражу Discogs не фіксує. У 2025-му вийшло ще одне «The Hits» — уже на синьому 180-грамовому вінілі, у Німеччині, як частина серії «125 Jahre Jazz Edition». Цього разу Discogs документує походження буквально кожного з 20 треків: вони зібрані з шістнадцяти різних оригінальних альбомів і EP 1950–60-х — від «Songs For Young Lovers» і «In The Wee Small Hours» до «Come Fly With Me» і «Ring-A-Ding Ding!».

«The Platinum Collection» (2015, британський Not Now Music) — це вже три платівки на 50 треків, випущені на вінілі кольору «cool white» у гейтфолді з класичними білими паперовими внутрішніми конвертами; пресував MPO.

А «My Way» (перевидання 2019-го для Capitol Records, стерео) — єдиний у каталозі не збірник, а студійний альбом 1969 року. За трек-листом видно, що більшість пісень — це кавер-версії тогочасних хітів інших виконавців: «Yesterday» The Beatles, «Mrs. Robinson» Simon & Garfunkel, «For Once In My Life», яку до нього вже записували інші виконавці; оригінальним хітом Сінатри лишається хіба що заголовна «My Way». Виходить свого роду альбом-діалог із чужим репертуаром middle of the road того часу, а не суто авторська робота.

Що шукати на вінілі

Щільність запису на цих виданнях дуже різна: десять треків на одну платівку в «My Way» — це стандартна щільність, а от 20 треків на одному диску «The Hits» чи 50 треків на трьох дисках «The Platinum Collection» — це вже суттєво більше пісень на сторону, ніж зазвичай. Перш ніж брати «The Hits», варто звірити колір — чорний 2018 року чи синій німецький 2025-го, бо це два різні тиражі з різним рівнем документованих джерел. Для колекції важливо саме це формулювання «cool white», а не просто «білий»: у форматі релізу на Discogs воно винесене окремим рядком, і за ним легше впізнати саме той тираж 2015 року, а не пізніші перевидання з іншим відтінком вінілу.

З чого почати

Для першого знайомства без зайвого обсягу підійде будь-яке з видань «The Hits» — 20 треків на одній платівці. Тим, хто хоче почути якомога більше записів одразу, варто брати «The Platinum Collection» — 50 треків на трьох платівках. А якщо цікавить не збірка, а цілісний студійний альбом із каверами на сучасників, — це «My Way».

Каталожний напрямок Френка Сінатри в нас — Jazz. А ширший вокально-естрадний контекст, до якого Discogs зараховує частину його записів разом із жанром «Pop», — це наш розділ Classic Pop, окремий від каталожного напрямку Jazz.