Вінілові платівки Nujabes

Нуджабес — сценічне ім’я Джуна Сейти, японського продюсера з Токіо, який поєднав семпл-based хіп-хоп із джазом і робив це переважно на власному лейблі Hydeout Productions. Він загинув 26 лютого 2010 року в автомобільній аварії на швидкісній трасі — MusicBrainz фіксує цю дату як кінець його творчої біографії. «Metaphorical Music» 2003 року лишається одним з двох студійних альбомів, які він встиг випустити за життя під цим іменем.

Як змінювалося звучання

У кредитах Discogs на «Metaphorical Music» сам Нуджабес записаний одразу в трьох ролях: продюсер, а також той, хто записував і зводив матеріал особисто — без стороннього інженера на цих етапах. Це характерна риса його методу: семпли з джазових платівок він шукав, нарізав і збирав сам, не делегуючи цю частину роботи.

Альбом побудований на контрасті м’яких джазових семплів — фортепіано, духові, живі барабанні брейки — і неспішного, майже без агресії, хіп-хоп біта. У тегах MusicBrainz цей стиль зафіксований одразу кількома словами: instrumental hip hop, jazz rap, boom bap, acid jazz — і всі вони одночасно правильні, тому що Нуджабес свідомо працював на стику цих напрямків, а не в одному з них.

Частина треків альбому позначена як «-Remix»: «Blessing It -Remix» і «Latitude -Remix» — тобто це переосмислені версії більш ранніх його ж робіт, а не нові композиції з нуля, і в межах одного альбому уживаються обидва підходи. Назва одного з треків, «Letter From Yokosuka», прямо вказує на реальне японське портове місто Йокосука — деталь географії, яка рідко трапляється в назвах хіп-хоп інструменталів і виказує особисту, а не абстрактну прив’язку автора до конкретних місць.

Що шукати на вінілі

Наш тираж — японське перевидання 2024 року, лімітоване й випущене на батьківщині альбому. Платівка лежить у твердому картонному розкладному конверті, який не запаяний у плівку напряму: замість цього він вкладений у тонкий пластиковий протектор, відкритий зверху, а наклейка зі штрихкодом знаходиться саме на цьому протекторі, а не на самій обкладинці — тож знявши плівку для огляду, штрихкод не втрачається разом з нею.

Записували й зводили матеріал у Park Avenue Studio, мастеринг робили в Yuigahama Studio, інженером мастерингу записаний Широ Такахасі. Пресував тираж японський завод Toyokasei. За артворк і дизайн відповідав художник під іменем Сю, а роботу з лейблом на рівні A&R вів Масакадзу Такеучі. Усі три виробничі етапи — запис, мастеринг і власне друк — залишилися в Японії, без жодного закордонного підряду, що для лімітованого тиражу нішевого лейбла є радше нормою, ніж винятком.

Оскільки Нуджабес більше не записує нової музики, будь-яке перевидання — це остаточна версія його дискографії, яка існуватиме. Нових альбомів чи невиданого матеріалу очікувати не варто: усе, що є в каталозі, вже вичерпує доступний архів.

З чого почати

Тим, хто прийшов через аніме «Samurai Champloo», для якого Нуджабес писав музику, «Metaphorical Music» стане логічним продовженням — тут той самий баланс джазу й біта, тільки поза контекстом конкретного серіалу.

Тим, хто любить чистий інструментальний хіп-хоп без вокалу взагалі, варто слухати альбом підряд, стороною за стороною, не вихоплюючи окремі треки.

А тим, кому цікавіша джазова складова більше за реперську, є сенс зазирнути в Nu-Jazz і в Alternative Rap — обидва напрямки в нашому каталозі стоять поруч із цим альбомом.