Вінілові платівки Charli xcx

Шарлотта Ейчісон почала викладати треки в мережу років у чотирнадцять і підлітком грала на нелегальних складських рейвах у Лондоні. Це пояснює головне протиріччя її кар’єри: людина, яка пише бездоганні поп-приспіви, весь час намагається зламати їх зсередини. Її найвідоміші як автора речі — I Love It для Icona Pop і Fancy з Іггі Азалією — вийшли до того, як більшість дізналася її ім’я.

Друга половина історії — це співпраця з A. G. Cook і колом PC Music, з якого виріс гіперпоп. MusicBrainz ставить їй теги electropop, dance-pop і hyperpop майже з однаковою вагою, і це рідкісний випадок, коли теги описують ситуацію точно: вона справді існує в трьох місцях одночасно.

Як змінювалося звучання

True Romance 2013 року — це темнуватий синтпоп із готичним нальотом, ще без жодного гіперпопу. Sucker наступного року розвернувся в бік панкуватого поп-року, а мікстейпи Number 1 Angel і Pop 2 2017-го стали переломними: саме там з’явився той різкий, перевантажений, навмисно синтетичний звук, за яким її впізнають зараз.

How I’m Feeling Now 2020 року записаний удома за тридцять дев’ять днів локдауну, з відкритим процесом і участю слухачів у виборі рішень. Це чути: альбом сирий, поспішний і найщиріший у її дискографії. У кредитах цього тиражу записом і зведенням значаться п’ять різних домашніх студій — від «Charli’s House» до студії A. G. Cook у Монтані, — розкидані по різних будинках на час локдауну; раннаут при цьому не проштампований, а витравлений лазером.

Crash 2022-го зроблений навмисно як «продажний» мейнстримовий альбом — останній за контрактом із великим лейблом, і вона цього не приховувала. А Brat 2024 року повернув усе назад: мінімум глянцю, максимум клубного бруду.

Що шукати на вінілі

Про Brat треба сказати одразу, бо це найчастіше джерело розчарування: у нас він у чорному виданні. Той самий кислотно-зелений диск, який став окремим явищем 2024 року, — це інший прес, і чорний варіант ним не є. Музика однакова, вигляд — ні, і якщо ви йшли саме за зеленим, краще дізнатися це зараз.

Найцікавіша технічно позиція — Charli 2019 року: подвійна платівка на 45 обертах замість звичних 33⅓. Швидша швидкість дає більше місця на одиницю часу, і для музики, зібраної з різких синтетичних верхів, це реально працює — на цьому диску чути те, що на стандартному пресі злипається.

How I’m Feeling Now іде прозорим виданням, Number 1 Angel — червоним лімітованим до Record Store Day. Друге варто уточнити: Number 1 Angel — це мікстейп, а не студійний альбом, і матеріал там свідомо чорновий.

Crash — єдина її позиція в нас, яка спокійно лежить на полиці, і це майже смішно з огляду на задум. Альбом робився як демонстративно комерційний, з великим бюджетом і рівним звуком, а розбирають натомість найсирішу річ, записану вдома за місяць із невеликим. Про смаки покупця вінілу це говорить більше, ніж будь-яка статистика.

З чого почати

Найзрозуміліший вхід — Brat: він короткий, злий і пояснює, чому про неї говорять, без потреби в контексті.

Тим, кому потрібна не енергія, а людина, підійде How I’m Feeling Now — найособистіша її річ, записана в чотирьох стінах і чутно, що поспіхом.

Якщо ж цікавить сцена, з якої вона виросла, дивіться Alternative Pop, а танцювальну лінію її звучання продовжує House.