Вінілові платівки GROUPLOVE

Grouplove зібралися в Лос-Анджелесі 2009 року, і історія їхнього знайомства пояснює звучання краще за будь-який жанровий ярлик: учасники познайомилися в артистичній резиденції на грецькому острові, роз’їхалися по своїх країнах, а потім знову зібралися вже в Каліфорнії. Звідси й характер платівок — гучні хорові приспіви, у яких співають одразу кілька голосів, і майже повна відсутність соло.

MusicBrainz дає їм indie pop як основну мітку, поруч ставить alternative dance, electropop і alternative rock. Слухачів у Last.fm — близько 2,4 мільйона.

Як змінювалося звучання

Дебютний «Never Trust A Happy Song» 2011 року — дванадцять треків, записаних у Captain Cuts Studios у Лос-Анджелесі, зведених в Electric Lady Studios і відмастерених у Sterling Sound. Це той рідкісний випадок, коли ланцюжок студій сам розповідає, чого домагалися: маленька студія на запис, легендарна нью-йоркська на зведення, найдорожчий мастеринг на виході. Звучання відповідне — сирі гітари, але дуже широка й гладенька панорама.

«This Is This» 2021-го — дев’ять треків замість дванадцяти, коротший і жорсткіший. Discogs каталогізує його вже просто як pop, без рокової приписки, і в цьому є сенс: тут більше електроніки й менше гітарного шуму. Ми ставимо обидві платівки в напрямок Pop Rock, і це компромісне рішення — між двома альбомами десять років і помітна різниця.

Що шукати на вінілі

Головне, що варто знати про наш каталог: «Never Trust A Happy Song» є у двох кольорах, і вони зовсім не рівноцінні за рідкістю. Обидва — ювілейне перевидання на 180 грамів, обидва напівпрозорі, обидва вийшли з каталожних номерів Canvasback і Atlantic. Але зелений прес мають на Discogs 1662 людини, а червоний — лише 110. Оцінки при цьому майже однакові: 4,57 у зеленого при 68 голосах і 4,45 у червоного при 11. Тобто по звуку різниці немає, а по тиражу вона істотна.

Ще одна деталь, яка збиває з пантелику: на обох стикерах написано «10th Anniversary Edition», хоча альбом вийшов 2011 року, а перевидання датоване 2022-м. Ювілейною серію заявили із запізненням на рік — це не помилка нашої картки й не ознака підробки.

«This Is This» — одинарна платівка в розкладній обкладинці, американський прес Atlantic. Штрихкод у неї надрукований не на конверті, а на хайп-стикері: якщо стикер зняли, ідентифікувати видання по коробці не вийде, доведеться дивитися на матрицю. Колекцій на Discogs — 375, оцінка 4,38 при 24 голосах.

Розкладка по сторонах у двох альбомів різна, і це чути. У дебюті рівно по шість треків на сторону, сторона B закривається найдовшою річчю «Close Your Eyes And Count To Ten». У «This Is This» сторона A несе п’ять позицій, сторона B — чотири, тобто перша половина щільніша, і поставити її повністю виходить швидше, ніж дослухати другу.

З чого почати

Дебют залишається найсильнішою їхньою роботою і найбільш очевидним входом: «Tongue Tied» і «Colours» звідти досі впізнають ті, хто не знає назви гурту. Суміжне за настроєм зібрано в розділі Indie Rock.

Тим, хто вибирає між зеленим і червоним пресом дебюту, орієнтуватися варто не на звук, а на те, навіщо береться платівка: слухати — беріть будь-який, збирати — червоний трапляється помітно рідше.

Другим кроком логічно йде «This Is This» — коли дебют уже прослуханий і цікаво, куди гурт рушив далі.