Вінілові платівки Sick Solution

Sick Solution грають бітдаун-хардкор із Вінниці. Гурт має нагороду «Найкращий український метал-гурт» і був першим, кого взяло до себе агентство Faine Booking — найбільша в країні концертна агенція в рок-сегменті. У дискографії, за власним описом гурту, один повноформатний альбом, два міні-альбоми, багато синглів і ще більше спільних треків.

Бітдаун — це та частина хардкору, де все підпорядковано повільній важкій частині, під яку в залі відкривається піт. Не швидкість і не технічність, а вага й пауза перед ударом.

Як змінювалося звучання

Last.fm і MusicBrainz однаково ставлять гурту чотири мітки: hardcore, metalcore, post-hardcore, melodic hardcore. Остання тут працює як пом’якшувач — вона пояснює, чому альбом слухається не суцільною стіною, хоча основа в нього бітдаунова.

Найпоказовіше в Sick Solution — не звук, а тематична рамка. «Hardcore Yakuza», «Якудза», «Рамен Метал», Ghidorah — назва триголового монстра з японського кайдзю-кіно. Японський шар накладено на цілком український матеріал: поруч стоять «Кровопроливач», «Шакал», «Сколопендра», «Гієна (Анафема)» і «Трунар (Госпел)». Це не стилізація під Схід, а спосіб назвати своє чужим словом — прийом, який в українському хардкорі зустрічається нечасто.

Одинадцять пісень першої сторони — це майже весь альбом. Гурт не розтягує: більшість треків коротка, і сторона А вміщає їх усі.

Що шукати на вінілі

«Hardcore Yakuza» виданий 2024 року на ТількиТак Records, каталожний номер TTR033. Варіантів пресу два, і вони не рівноцінні.

Перший — прозорий із червоними бризками (Clear/Red Splatter). Кількість копій лейбл не заявляв, але на Discogs цей тираж уже стоїть у двадцяти колекціях проти семи в другого варіанта — розібрали його втричі активніше.

Другий — 180 грам, Black Ice із червоним напівпрозорим, рівно 99 нумерованих копій, перші 50 підписані. Комплектація в нього щільніша: буклет, вкладка, набір наліпок і медіатор. Медіатор у коробці з платівкою — річ рідкісна навіть для лімітованих металевих видань, і саме він робить цей тираж тим, за яким полюють.

Тепер про другу сторону, і це варто знати до покупки. Сторона B цілком віддана інструментальним версіям. Більше того, на Discogs вона записана однією позицією — просто «Instrumentals», без розбивки на треки. Отже, знайти конкретну інструменталку за номером не вийде — у трек-листі її просто немає.

Це вже друге таке рішення в лейбла: інструментальна сторона B стоїть і на пізнішому релізі TTR061. Схоже, для однодискових альбомів із коротким хронометражем ТількиТак роблять так свідомо — сторона заповнюється рівно, а не залишається напівпорожньою.

Ще одна деталь із кредитів: у «Ghidorah» беруть участь Mordox і True Tough. Це єдиний трек альбому з гостями, і в назві вони вказані прямо.

З чого почати

Кому потрібен звук і нічого зайвого — беріть Splatter: той самий мастер, той самий трек-лист. Кому важлива комплектація — тільки чорно-червоний 180-грамовий: медіатор і наліпки є виключно там, а копій усього 99, і додруковувати нумерований тираж лейбли не беруться. Хто чує бітдаун уперше — починайте з «Якудзи» й «Кровопроливача», далі стане зрозуміло, ваше це чи ні.

Полиця гурту — Метал і хардкор у складі UA (Українське). Розділ маленький і швидко змінюється: більшість позицій там виходили накладом до трьохсот копій.