The Beatles Rubber Soul

«Rubber Soul» 1965 року — момент, коли The Beatles перестали писати пісні під крик стадіону і почали писати під платівку. Але перед тим як класти цей прес на програвач, варто знати головне: у примітках Parlophone прямо сказано, що видання підготовлене з цифрових ремастерів 2009 року, а ті зроблені з CD-міксів Джорджа Мартіна 1986-го. Це не аналогова копія стрічки, а цифра в три кроки.

Що дає прес Parlophone 2012 року

180 грам, стерео, каталожний номер PCS 3075 — той самий, що стояв на британському оригіналі. Дистрибуція EMI, друк у ЄС, місце виробництва зазначене на етикетці. У раннаутах усі геометричні позначки дзеркальні або повернуті — дрібниця, за якою колекціонери відрізняють цю серію. Хронометраж на конверті не надрукований узагалі: ані по треках, ані по сторонах.

Як звучить цифрове джерело на 180 грамах

Рівень різання спокійний, баланс тримається однаково від першої канавки до останньої. Тиску оригінального британського пресу тут не буде, зате не буде й перевантажених верхів, на які скаржаться власники дешевших перевидань вісімдесятих.

Скільки триває

Сторона A — 18:07 за сім треків, сторона B — 16:56 теж за сім. Разом 35:03 на одній платівці, тобто рівно по вісімнадцять хвилин на бік: класична щільність середини шістдесятих.

Більше про гурт — на сторінці The Beatles, решта шістдесятих зібрана в напрямку Golden Age of Rock.