Slade Slade Alive!

Неприємна правда легендарного концертника 1972 року читається просто з переліку видавництв. На сім треків тут припадає шість різних видавничих компаній — Chrysalis, Barn Publishing, Burlington, Universal, Bug Music і EMI. Це означає, що більша частина програми написана не учасниками гурту: Slade зробили собі ім’я на чужих піснях, зіграних гучніше за оригінали.

Що зробили для цього тиражу

Ремастеринг зробив Тім Туран у студії Turan Audio. Записували концерт у Command Studios, зводили в Olympic Studios, за пультом був Баррі Ейнсворт. Тиснули на GZ Media, виготовлено в Чехії, раннаути вибиті штампом.

Кредит, якого зазвичай не буває

Серед учасників запису в базі окремим рядком стоїть бубон, і виконавець у нього позначений як невідомий. Для концертного альбому, де все грали вчотирьох, це кумедна деталь: хтось із команди підігрував, і його імені не зберегли.

Хто на чому грав

На цьому концерті Джим Лі значиться в кредитах не басистом, а соло-гітаристом і вокалістом — разом з Дейвом Гіллом. Нодді Голдер веде вокал і грає на гітарі, Дон Пауелл сидить за барабанами.

Скільки триває

Сторона A — 18:38 на чотирьох треках, сторона B — 20:21 на трьох. Разом 38:59. Фінальний Born To Be Wild сам по собі займає 8:19.

Кому підійде

Тим, хто хоче почути, чому Slade у сімдесятих вважали найкращим концертним гуртом Британії.

Уся лінійка перевидань зібрана на сторінці Slade, сусіди по звуку — у напрямку Hard Rock.