Pixies Trompe Le Monde

Альбом 1991 року, де Кім Ділл ще грає на басі й співає — у кредитах цього пресу вона стоїть одразу після Блека Френсіса. Усе авторство записано на нього одного, але в примітках окремим рядком виділено «Head On»: видавничі права на цю доріжку належать іншому видавцеві, ніж на решту чотирнадцяти.

Що дає прес 4AD 2017 року

Це перевидання на 180 грамів, зроблене в Англії. Лаки різав Рік Ессіґ у Trutone Mastering Labs, і дату нарізки вибито прямо в раннауті: «TRUTONE MASTERING NY RCE 2-14-17», тобто 14 лютого 2017-го. Дрібниця для колекціонера: на стороні A номер набрано як GADD-1014, а на стороні B — GAD-1014, з однією літерою D.

Де це записували

Альбом збирали з чотирьох студій: Master Control і Pacifique в Бербанку, Studio Des Dames у Парижі та Blackwing у Лондоні. Зводили окремо, у лондонській Master Rock. Продюсер — Гіл Нортон, клавішні й синтезатори додав Ерік Дрю Фелдман, якого в кредитах позначено «courtesy of Fontana».

Як звучить

П’ятнадцять доріжок на дві сторони — щільно навіть за мірками гурту. Заголовна «Trompe Le Monde» триває 1:48, «Palace Of The Brine» — 1:34, і саме ця короткість тримає темп першої сторони.

Скільки триває

Сторона A — 19:14 за вісім доріжок, сторона B — 19:51 за сім. Разом 39:05 на одній платівці. Найдовші речі («Motorway To Roswell» 4:44 і «Space» 4:19) зібрані на другій стороні.

Решта видань гурту — на сторінці Pixies, а пізній альбом на білому вінілі тут: Beneath The Eyrie.