Phil Collins Hello, I Must Be Going!

На конверті цього перевидання не написано найголовнішого. Ані слова про те, як його різали, ані назви заводу — у примітках Discogs так і сказано: напівшвидкісний мастеринг і виробник не вказані, їх видно лише з канавки. А в раннауті вигравіювано «MILES ABBEYROAD1/2SPEED»: різав Майлз Шоуелл на Abbey Road, на половинній швидкості.

Що дає напівшвидкісне різання

Лак пишеться удвічі повільніше за нормальну швидкість, тож різцю легше відпрацювати верхню частину діапазону, особливо ближче до центру платівки. Оборотний бік: за такої техніки зазвичай тримають короткі сторони, а тут 23:29 і 22:20. Це компроміс на користь цілісного альбому замість двох дисків, і при уважному прослуховуванні останні треки сторін звучать трохи щільніше за початкові.

Що ще є у виданні

Розкладний конверт із матовим м’яким покриттям, без відблисків. Внутрішній конверт друкований з двох боків: з одного оригінальні кредити 1982 року, з іншого — окремі нотатки і кредити саме до ремастеру. Ремастерили теж на Abbey Road, за мастеринг відповідав Ієн Купер, пресували на Optimal Media. Для платівки, де про напівшвидкісне різання не сказано ні на обкладинці, ні на етикетці, набір кредитів усередині вийшов навдивовижу докладним.

Скільки триває

Сторона A — п’ять треків, 23:29. Сторона B — п’ять треків, 22:20. Разом 45:49. Найкоротший номер — «You Can’t Hurry Love» на 2:55, він закриває першу сторону.

Інші релізи — на сторінці Phil Collins, решта каталогу — у напрямку Поп-рок.