Nina Simone Little Girl Blue

«Little Girl Blue» 1958 року — дебют Ніни Сімон, записаний тріо: вона за роялем і з вокалом, Джиммі Бонд на контрабасі, Альберт Гіт на барабанах. Рожевий вініл, який ви бачите, до оригіналу стосунку не має: це ознака ювілейного видання 2024 року до 65-річчя альбому. Перший тираж на Bethlehem був звичайним чорним.

Що зробили до ювілею

Ремастеринг виконав Кевін Ґрей — одне з небагатьох імен, які взагалі є в кредитах цього тиражу: ні заводу, ні різника лаку видавець не назвав. До конверта додали нову статтю Дафни А. Брукс, лишивши при цьому оригінальний текст Джо Мураньї.

Одинадцять треків без жодного оркестру

На платівці немає ні духової секції, ні струнних — тільки тріо. Через це «I Loves You, Porgy» і «Don’t Smoke In Bed» тримаються майже виключно на паузах, а «My Baby Just Cares For Me» лишається єдиним по-справжньому швидким місцем.

Скільки триває

Сторона A — 20:38 на шести треках, сторона B — 20:21 на п’яти. Сорок одна хвилина, рівно розкладена по двох сторонах — для джазового запису кінця п’ятдесятих це комфортна щільність.

Як звучить

Запис моно за походженням і дуже близький: чути педаль рояля й дихання. Ремастер не намагається розширити сцену штучно, тому контрабас лишається зліва від вокалу, а не розмазаним по всій панорамі.

Кому підійде

Тим, хто починає з Ніни Сімон і хоче почути її до великих аранжувань шістдесятих. Лімітований тираж, рожевий вініл.

Інші платівки — на сторінці Nina Simone, суміжні релізи — у напрямку джаз.