Muse Simulation Theory

Восьмий альбом Muse — синтезаторний, підкреслено вісімдесятницький і найменш гітарний у їхній дискографії. Важливо для тих, хто рахує треки: у стандартному виданні їх одинадцять, тоді як делюкс-версія розрослася до двадцяти одного. На цій платівці саме одинадцять, без демо, ремікшів і акустичних дублів.

Окремий вініловий мастер

Це рідкісний випадок, коли для платівки робили власний мастеринг. Альбом мастерив Ренді Меррілл, а вінілову версію окремо готував Ян Сефчик у Capitol Mastering — він же різав лак. У раннауті так і написано: Mastered by Capitol, поруч ініціали IS і номер BI 40878-01. Тобто те, що чути з диска, не збігається зі стрімінгом на рівні мастера.

Де зводили

Альбом розібраний по студіях потреково: перший і п’ятий треки сторони A зводили в Neon Lights у Санта-Моніці, другий і четвертий — у The Mixsuite в Лос-Анджелесі, а другий трек сторони B — у берлінській Hansa. Тиснув диски німецький Optimal.

Скільки триває

Сторона A — шість треків, 22:15. Сторона B — п’ять треків, 19:55. Разом 42:10.

Кому підійде

Тим, хто хоче почути різницю між віниловим і цифровим мастером на знайомому матеріалі. І тим, хто збирає Muse підряд: це найяскравіший за звучанням альбом гурту. Оформлення теж вибивається з ряду: обкладинку намалював Кайл Ламберт, автор постерів до «Дивних див», і на полиці ця платівка впізнається з двох метрів.

Інші релізи гурту — на сторінці Muse, схожі платівки в напрямку Alternative Rock.