
Dead Can Dance The Serpent's Egg
превʼю 30 с
Dead Can Dance — The Serpent’s Egg, перевидання 4AD 2017 року, прес MPO. Треки на етикетках пронумеровані наскрізь, хронометражу немає, разом 36:09.
- Штрихкод
- 652637363814
- Лейбл
- 4AD
- Кількість платівок
- 1
- Колір/особливості
- Перевидання
- Країна
- Велика Британія та США
- Рік
- 2017
- Тип видання
- Reissue
Хронометражу на цьому виданні немає ніде: ані на конверті, ані на етикетках. Більше того, треки на етикетках пронумеровані наскрізь від першого до десятого, тому друга сторона починається з номера шість, а не з першого. Для перевидання 4AD це навмисне рішення, скопійоване з оригіналу 1988 року.
Що це за тираж 4AD
Каталожний номер CAD 3638, перевидання 2017 року, одна платівка, друкований внутрішній конверт. Пресували на MPO у Франції — це видно з раннауту, де поруч із логотипом заводу стоїть «CAD 3638 A MPO». Оформлення робила студія v23 — вона стоїть у кредитах окремим рядком, поруч із заводом і видавцями.
Половина альбому — короткі речі
«Orbis De Ignis» іде 1:35, «Song Of Sophia» — 1:24, «Echolalia» — 1:17. Це не інтерлюдії у поп-сенсі, а окремі мініатюри, і вони помітно змінюють ритм сторони. Найдовший трек, «The Host Of Seraphim» на 6:17, відкриває платівку.
Скільки триває
Сторона A — 19:15 на п’яти треках, сторона B — 16:54, теж на п’яти. Разом 36:09. Це коротко навіть за мірками вісімдесятих, і сторони вийшли з великим запасом: по вісімнадцять хвилин там, де фізично влізло б двадцять п’ять.
Кому підійде
Тим, хто збирає 4AD і хоче саме цей альбом, а не пізніші. На Discogs перевидання тримають понад дві тисячі колекціонерів, ще п’ятсот тримають його у списках бажаного.
Інші релізи гурту — на сторінці Dead Can Dance, суміжні пластинки — у напрямку Готика.
Чому нумерація треків наскрізна? +
Так надруковано на етикетках: сторона A має номери один–п’ять, сторона B — шість–десять.
Це оригінал чи перевидання? +
Перевидання 2017 року; фонограма 1988-го.
Чи є вкладка? +
Внутрішній конверт друкований, окремої вкладки немає.
На цю платівку ще немає відгуків — будь першим.
Написати відгук
Мінімалістичні вокальні полотна, що відкриваються знаменитою «The Host of Seraphim»; також «Severance».
Ранній EP 1984 року разом із сесіями для John Peel на BBC (1983–84): ще пост-панковий, готичний звук до етнічного повороту; «Carnival of Light», «The Arcane».
Ритмічний альбом під впливом африканської та латиноамериканської перкусії; «Nierika» і «Song of the Stars».
Записано 16–17 листопада 1993 року в театрі Mayfair у Санта-Моніці; з 15 пісень лише чотири раніше виходили студійно, серед них Yulunga і Cantara, а American Dreaming тут нова.
Величний неокласичний альбом, де сторони Перрі й Джеррард чергуються; «Anywhere Out of the World» і «Cantara».
Дебют у дусі пост-панку й дарквейву з етнічною перкусією; «The Fatal Impact» і «Frontier».
Dead Can Dance
Dead Can Dance
Dead Can Dance
Dead Can Dance






