Dave Gahan Paper Monsters

У кредитах цього перевидання немає жодного рядка про новий мастеринг. Значиться той самий Майк Марш із лондонської The Exchange, що й на оригіналі 2003 року. Новим тут є лак: його різав Дейв Ек у Lucky Lacquers. Тобто слово «перевидання» на конверті означає свіжу нарізку, а не переосмислений звук.

Що це за видання

Одна платівка в розкладному конверті, і на ній одразу два каталожні номери: STUMM216 від Mute і 19439878541 від Sony. У раннаутах вибито лише сонівський. Підпис різьбяра теж розділився: на стороні A стоїть кружечок з літерою L, на стороні B слово Lucky, відбите штампом. Фонограма належить JJSR Productions і ліцензована Mute Records, код лейбла на обкладинці LC05834. У комплекті картка на завантаження.

Хто це записував

Фотографії й арт-дирекція — Антон Корбейн. Продюсував і зводив Кен Томас. Майже всю музику, крім вокалу, тримає Нокс Чендлер: гітара, бас, клавіші, віолончель, цимбали, вібрафон і семплер, плюс аранжування струнних. Він же співавтор пісень разом з Гаханом. Барабанщиків двоє — Пол Ґарісто й Віктор Індрізо.

Скільки триває

48:07 разом, по п’ять треків на сторону: сторона A 22:11, сторона B 25:56. Відкриває платівку «Dirty Sticky Floors» на 3:32, закриває «Goodbye» на 5:54.

Кому підійде

Тим, хто хоче почути голос Depeche Mode поза гуртом, у сольному матеріалі 2003 року.

Більше в каталозі: усі платівки Dave Gahan та добірка напрямку Synth-Pop, Electro Pop.