Airbag Identity

Другий альбом норвезького гурту Airbag 2009 року донині лишається їхньою найрівнішою роботою: вісім довгих композицій, де гітара важить більше за будь-який риф. Незручна правда про цей тираж одразу: на наліпці стоїть слово Remastered, але в кредитах релізу на Discogs немає жодного імені. Ні інженера мастерингу, ні того, хто різав лак, ні заводу: ремастер є, а відповідального за нього база не знає.

Що дає делюкс Karisma 2021 року

Тираж 2300 примірників на двох білих платівках по 180 грамів. Конверт висічений, усередині два картонні пакети, білий і чорний, плюс буклет на дванадцять сторінок. Наліпка з переліком переваг наклеєна на плівку, а не на обкладинку, тож при розпакуванні зникає разом із нею. Ті, хто замовляв напряму в гурту, отримували підписану копію.

Що видряпано в раннауті

Усі позначки нанесені гравіюванням: KAR046LP2-1 0787637-A-1 на стороні A і далі по літерах. Перші дві сторони мають індекс LP2-1, останні дві — LP2-2, тобто лаки різалися окремо для кожної платівки.

Скільки триває

Альбом іде 54:38 і вмістився б на одну платівку, але Karisma розклала його по дві композиції на сторону: A — 10:56, B — 16:00, C — 13:12, D — 14:30. Найдовші «Steal My Soul» (8:02) і «Colours» (8:07) стоять другими на своїх сторонах.

Кому підійде

Тим, хто слухає Porcupine Tree і пізніх Pink Floyd заради довгих соло й пауз між ними. Короткі сторони тут не примха оформлювача, а спосіб дати цим паузам місце.

Усі платівки Airbag — напрямок Prog Rock.