Вінілові платівки Wax Tailor

Wax Tailor — це сценічне ім’я одного французького продюсера, Жана-Крістофа Ле Со з Парижа, і в каталозі Just Punk Vinyl він представлений його дебютним альбомом «Tales Of The Forgotten Melodies». Реліз вийшов ще у березні 2005 року, а платівка в нашому магазині — це ювілейне перевидання 2025-го, рівно до двадцятиріччя альбому: подвійний вініл у розкладній обкладинці (gatefold), випущений на власному лейблі музиканта Lab’Oratoire. Той факт, що видавцем значиться саме особистий лейбл автора, а не велика компанія, — не випадковість: за біографією Last.fm, Ле Со заснував Lab’Oratoire сам, уже маючи досвід роботи на французькому радіо в передмісті Мант-ла-Жолі та участі в реп-гурті La Formule ще у 1990-х.

Як складалося звучання Wax Tailor

До того як стати Wax Tailor, Жан-Крістоф Ле Со пройшов шлях від ведучого локального радіо до учасника французької реп-формації La Formule — і саме це коріння пояснює, чому «Tales Of The Forgotten Melodies» звучить як зустріч хіп-хопу з кінематографічним семплінгом, а не як звичайний інструментальний трип-хоп. Discogs фіксує авторство композицій за самим Ле Со (роль «Composed By»), а стилістично реліз віднесено одразу до Trip Hop і Downtempo при жанрах Electronic та Hip Hop — суміш, яка й визначила його впізнаваний почерк. Структура альбому підкреслює це кіноподібне мислення: платівка відкривається треком «Behind The Curtain (Opening)» — тобто відкриттям завіси, — а закривається дзеркальним «Behind The Disguise (Closing)», ніби завіса тепер ховає виконавця за маскою. Між ними — вісімнадцять частин на чотирьох сторонах подвійного вінілу, включно з короткими зв’язками на кшталт «Ringing Score» чи «Damn That Music Made My Day» тривалістю менше хвилини: це не проміжні заглушки, а частина драматургії, побудованої як єдина розповідь, а не збірка окремих треків.

Що шукати на вінілі

Це саме перевидання 2025 року на подвійному вінілі з розкладною обкладинкою — перший великий вініловий випуск альбому за двадцять років його існування. У кредитах Discogs художнє оформлення і фотографію підписано на Тома Босе (Thomas Beaucé), а сам реліз офіційно зазначено як «Reissue». Кредитів студії запису, зведення чи мастерингу база не містить — типова ситуація для незалежного випуску на власному лейблі автора, де таких деталей або не документували, або не вказали публічно: чесніше сказати про це прямо, ніж вигадувати неіснуючих інженерів. Вісімнадцять композицій розподілені по чотирьох сторонах платівки нерівномірно — від коротких зв’язок до розгорнутих номерів на зразок «Am I Free» (6:02) чи «Hypnosis Theme» (4:53), і саме ці довші треки несуть основне мелодичне навантаження альбому.

З чого почати

Перший спосіб — почати з самого альбому як цілісної історії: прослухати його від «Behind The Curtain (Opening)» до «Behind The Disguise (Closing)», не розбиваючи на окремі треки, бо саме в такій послідовності розкривається задум. Другий спосіб — зайти через наш напрямок трип-хоп, де цей реліз офіційно стоїть у каталозі магазину і де можна знайти суміжні за настроєм видання. Третій спосіб — рухатися від хіп-хопового коріння самого Ле Со: Discogs зазначає жанр Hip Hop поруч із Trip Hop для цього релізу (це ширша жанрова позначка джерела, а не наш внутрішній напрямок), тож варто також заглянути на сторінку напрямку хіп-хоп — там простіше побачити коріння, з якого виріс продюсерський стиль Wax Tailor.