Вінілові платівки Television

Нью-йоркський гурт, який на наліпках власних перевидань і досі називають піонерами панку, хоча грав він майже протилежне: довгі переплетені гітарні партії, чисті тембри, жодної люті в подачі. Television проіснував із 1973 по 2023 рік, але в історію увійшов двома альбомами поспіль — і обидва є в нашому каталозі. Це рідкісний випадок, коли вся суттєва дискографія артиста вміщується у дві платівки.

Як змінювався звук

«Marquee Moon» 1977 року побудований на діалозі двох гітар — Тома Верлена і Річарда Ллойда, у кредитах їхні соло розписані аж до того, після якого приспіву кожне вступає. Заголовний трек триває майже десять хвилин, «Torn Curtain» — сім, «Guiding Light» — п’ять із половиною. Для платівки, що вийшла в розпал панк-хвилі з її двохвилинними піснями, це було демонстративне порушення правил.

«Adventure» 1978-го — спроба зробити те саме коротше і світліше. Гітари нікуди не поділися, але напруга спала: замість напливів з’явилися пісенні форми, замість похмурості — майже поп-фактура. Тоді альбом сприйняли як розчарування, і ця репутація тягнеться за ним досі, хоча слухається він зараз спокійніше, ніж у рік виходу.

У тегах MusicBrainz гурт описують водночас як post-punk, art punk, art rock, new wave і proto-punk — п’ять ярликів на два альбоми. Це не плутанина класифікаторів, а точний опис ситуації: Television не належав жодній сцені повністю.

Що шукати на вінілі

Два наших видання зроблені на різних заводах, і це найцікавіше в цій парі. «Adventure» 2014 року штампували на Record Industry у нідерландському Гарлемі, «Marquee Moon» 2022-го — на Optimal Media в Німеччині. Обидва йдуть під маркою Elektra, обидва позначені як європейські, але виробництво стоїть за різними адресами.

У «Marquee Moon» примітка Discogs прямо каже: від попереднього тиражу цей відрізняється раннаутами і новою нарізкою лаку. Тобто матриці не перевикористали, диск різали заново. У кредитах мастерингу стоять Ґреґ Калбі та Лі Галко зі Sterling Sound, а в раннауті обох сторін після номера замовлення BM64800 вибиті літери HL. Видання на 180 грамів, усередині чорно-біла вкладка з текстами і фото гурту на звороті, альбом присвячений Вільяму Террі Орку.

«Adventure» простіший: 180 грамів у карточці немає, ремастеринг заявлений, а в базі зафіксовані два варіанти раннаута — 10203 1A/1B і 10203 2A/2B. Різні цифри означають різні покоління штампів, тобто тираж допечатували. На плівці стояла наліпка з текстом про «другий студійний альбом нью-йоркських піонерів панку» — саме та формула, яка збиває з пантелику новачків.

З чого почати

Порядок тут очевидний: спочатку «Marquee Moon». Це той рідкісний альбом, де репутація збігається зі змістом, і десятихвилинний заголовний трек варто послухати цілком, не перериваючись.

«Adventure» має сенс брати другим і не раніше — інакше легко зробити хибний висновок про гурт. Якщо вам зайшла саме гітарна робота, далі логічно рухатися в пост-панк, де ця манера розійшлася на десятки послідовників.

Слухачам, яким ближча пісенна сторона гурту, буде зрозуміліше через нову хвилю: там та сама нью-йоркська школа, тільки з коротшими формами і виразнішими приспівами.