Вінілові платівки Sleaford Mods

У Sleaford Mods усі сім наших видань — від дебютного шуму до найновішого альбому 2026 року — мастерингував один і той самий інженер, Метт Колтон (Matt Colton): рідкісна для дуету з настільки «гаражною» репутацією виробнича сталість. І водночас найновіша платівка The Demise Of Planet X частково записана в Abbey Road Studios — тій самій студії, де записували Beatles, хоча Sleaford Mods відомі саме мінімалізмом: драм-машина Ендрю Фірна (Andrew Fearn) і мовний речитатив Джейсона Вільямсона (Jason Williamson), без гітар і без бюджету великого лейбла.

Як змінювався звук: від EE001 до Abbey Road

Eton Alive (2019) дует випустив ще майже самвидавом: за кредитами Discogs каталожний номер на корінці — EE001, а на наклейці — EE001B, і жодних студій запису, окрім мастерингу в Alchemy Mastering, у титрах немає — навіть лейбл у кредитах не вказаний. До UK Grim (2023) команда вже записується в JT Soar — постійній ноттінгемській студії гурту — і мастерингується в Metropolis Mastering тим самим Коултоном. А на The Demise Of Planet X (2026) в кредитах з’являються відразу три студії запису: JT Soar, Invada Studios і Abbey Road, з окремими інженерами на кожній точці. Прогрес не в тому, що дует «начисто» перейшов на класичний рок-виробничий цикл — драм-машина й речитатив нікуди не поділися, — а в тому, скільки різних студій тепер залучено до запису одного альбому. Змінився й завод пресування: Eton Alive пресував чеський GZ Media, а всі релізи на Rough Trade починаючи зі Spare Ribs — німецький Optimal Media GmbH.

Що шукати на вінілі

Divide And Exit у нас є у двох виданнях: звичайне перевидання і окремий тираж 2024 року до 10-річчя альбому — прозорий червоний вініл, бонусний односторонній білий флексі-диск із раніше не виданим треком, альтернативна обкладинка художника Cold War Steve і буклет на 12 сторінок з текстом критика Марка Фішера (Mark Fisher), спершу опублікованим у журналі The Wire (номер 362, квітень 2014-го) — це не наша здогадка, а прямий текст приміток Discogs до релізу. UK Grim — це «інді-шоп ексклюзив» на сріблястому вінілі з глибоким тисненням напису «UK Grim» на обкладинці; каталожний номер на цьому тиражі є лише на наклейці зі штрихкодом, а не на самій обкладинці, тож звіряти видання варто саме по стікеру. All That Glue — це збірка на двох платівках, і саме з неї найзручніше починати знайомство з раннім матеріалом, якщо не хочете шукати окремі альбоми.

З чого почати

Якщо хочете класичний пост-панк Sleaford Mods — беріть Spare Ribs (2021): альбом, який вивів дует у мейнстрімні чарти Британії.

Якщо цікавить, з чого дует починався — All That Glue збирає ранній матеріал у форматі панку, коли продакшн був мінімальним, а злість — максимальною.

Якщо хочете колекційне видання з історією — беріть ювілейний тираж Divide And Exit 2024 року: бонусний флексі-диск, обкладинка Cold War Steve і текст Марка Фішера в буклеті це не перевидання заради перевидання, а окремий артефакт.