Вінілові платівки Ship Her Son

Ship Her Son — український пост-індастріал-проєкт одного музиканта, заснований у Львові 2020 року Антоном Шиферсоном (за біографією Last.fm). Це поєднання іронічної німецької мови зі холодною сумішшю EBM, дарквейву, електро-індастріалу й техно — досить рідкісна для нашого каталогу формула. У виданні — «Саундтрек до порядку денного», Discogs фіксує жанр як Electronic/Rock зі стилем Industrial, вісім треків на прозорому фіолетово-бурштиновому вінілі з ефектом «риплу».

Як один музикант з Львова зібрав холодний індастріал-саундтрек

Назва альбому — «Саундтрек до порядку денного» — вже сама формулює задум: це не збірка синглів, а супровід до чогось послідовного, як фільм чи процес, а не окремі треки під різний настрій. Каталожні дані показують ще одну деталь: лейбл випуску — «Dnipropop», без номера каталогу, тоді як біографія проєкту вказує на Львів як місце заснування — можливо, видавнича база й місце створення музики просто не збігаються, що для незалежних електронних проєктів не рідкість. Ім’я самого проєкту — Ship Her Son — англійською звучить як звичайне словосполучення, але не має прямого перекладу-сенсу, що узгоджується із загальною естетикою іронічної, дещо відстороненої мовної гри, яку Last.fm приписує звучанню гурту. За профілем на Discogs, музичні орієнтири проєкту — Einstürzende Neubauten, Fad Gadget, Front 242, Skinny Puppy, Laibach і :Wumpscut:, до яких додається помітна домішка експериментального металу; тексти іронічно осмислюють українську культуру, звичаї та сприйняття, попри те що виконуються німецькою. Усі вісім треків мають чіткий хронометраж за трек-листом Discogs: від 3:31 («У вічність») до 4:36 («Кінцева») — жодна композиція не виходить за межі стандартної пісенної форми, попри індастріал-репутацію жанру. Повний трек-лист за Discogs: сторона A — «Світло» 4:14, «Я Йду До Клубу» 3:50, «У Вічність» 3:31, «Вдих» 4:00; сторона B — «Усе Найгірше» 3:54, «Магніт (Вириває З Грудей)» 4:11, «Я Не Маю Сил» 3:58, «Кінцева» 4:36. Сумарно — трохи більше тридцяти двох хвилин, стандартний об’єм для повноформатного альбому, розподілений порівну між двома сторонами без явного «головного» синглу попереду.

Що шукати на вінілі

Тираж — лімітоване видання на прозорому вінілі кольору «фіолетовий з бурштиновим риплом», вісім треків по чотири на кожній стороні. У даних Discogs немає ні штрихкоду, ні кредитів студії чи інженера — для незалежного індастріал-релізу це системна ситуація, а не помилка картки товару чи недогляд видавця. Каталожні номери лейблів — Aby Sho Mzk ASM151 та IGOR SHAMYCH ISH-25103, третій лейбл «Dnipropop» вказаний без номера. Стиль Industrial у поєднанні з базовим жанром Electronic/Rock — рідкісна для нашого магазину комбінація: більшість індастріал-релізів у каталозі позначені суто електронними, без рокового компонента, тож ця платівка стоїть трохи осторонь звичної класифікації. За оцінками спільноти Discogs, платівку вже додали у 15 колекцій і одну до списку бажаного, середня оцінка — 5,0 з шести голосів: невелика, але однозначно позитивна вибірка для щойно виданого локального тиражу.

З чого почати

Якщо цікаво почути індастріал у найчистішому вигляді — починайте з «Усе Найгірше» і «Магніт (Вириває З Грудей)», де холодна електроніка виражена найгустіше. Якщо ж хочеться зрозуміти ширший контекст жанру, загляньте в наш розділ Індастріал — там зібрані інші виконавці з подібною естетикою. А для тих, кого приваблює похмуріша, готичніша сторона електроніки, підійде розділ Індастріал-готика.